|
Менеджмент персоналу
| | -
| Aloha | Дата: Субота, 25.12.2010, 21:19 | Повідомлення # 31
|
 >=150
Група: Модератори
Повідомлень: 186
Статус: Offline
| 33. Етапи створення і розвитку трудового коллективу
Процес створення трудового колективу складається з таких етапів:
1. Встановлення конкретних цілей.
2. Складання графіку робіт.
3. Узгодження різних видів робіт (проведення експерименту).
4. Організаційна робота з розподілу повноважень.
5. Обговорення проблем, проведення дискусій.
6. Аналіз ходу і результатів роботи.
7. Забезпечення зворотного зв'язку.
Для успішного створення трудового колективу підприємства необхідно забезпечити такі умови: • усі члени колективу повинні чітко уявляти собі цілі спільної роботи;• вміння кожної людини відомі керівнику та іншим робітникам (відповідно до цього розподілені функції); • організаційна побудова колективу повинна відповідати завданням, що стоять перед ним; • у колективі аналізують методи роботи і намагаються їх удосконалювати; • розвинута самодисципліна, що дозволяє добре використовувати час і ресурси; • колектив підтримує своїх членів і створює тісні взаємовідносини; • відносини у колективі є відкритими.
Етапи розвитку колективу:1.Формування (зародження) 2.Становлення колективу 3. Зрілість колективу 4. Старіння коллективу
|
| |
| | -
| Aloha | Дата: Субота, 25.12.2010, 21:20 | Повідомлення # 32
|
|
>=150
Група: Модератори
Повідомлень: 186
Статус: Offline
| 34. Структура та ефективність роботи трудового колективу
групи поділяються на: • формальні (створюються підприємством і мають певні цілі); • неформальні (створюються на основі загальних інтересів індивідів). Механізм створення формальних і неформальних груп наведений. Формальна група створюється з волі керівника та передбачена в структурі підприємства для виконання конкретних завдань. Серед формальних груп виділяють: •команди — супідрядні групи керівника-лідера і його співробітників; • робочі (цільові) групи — створюються з метою і на час виконання певних задач; • комітети — спеціальні і постійні групи, яким делеговані окремі повноваження щодо управління, координації діяльності і т. п.
Ознаки команди: • команда має загальні риси з групою (історія, норми, майбутнє і т. п.), однак у команді більш постійний персонал, більш чіткий розподіл обов'язків, більш ясна і формальна мета;• члени команди сприймають участь у команді як винагороду;• команда прагне досягнення загальної мети; •члени команди діють однаково відносно оточення; • у команді задовольняються потреби особистості у повазі, успіху, причетності.
Розрізняють наступні соціологічні та організаційні причини створення неформальних груп: •соціальна відмінність (наприклад, між робочими та службовцями); • чітко обкреслені централізація і формалізованість організаційної структури (анонімність великих колективів посилює прагнення до створення невеликих груп, здатних дати відчуття впевненості і безпеки); • недоліки у формальній організації, що обумовлює утворення тимчасових організаційних структур з неформальними лідерами, яким працівники довіряють;•недолік інформації, через який працівники використовують несанкціоновані інформаційні канали (це може викликати слухи і привести до зміни інформації); •негативні контакти між працівниками і керівництвом, особливо в умовах авторитарного і дистанційного управління, якщо виникає небезпека вибору групою неформального керівника, що займає сильну позицію завдяки власним здібностям або особистим якостям. Особливості неформальних груп: 1) їх величина, як правило, не перевищує 7-8 осіб; 2) індивіди спілкуються один з одним безпосередньо; 3) відносини людей побудовані на єдності інтересів і відносній стабільності зв'язків у межах групи і поза нею; 4) у випадку виникнення стійких відмінностей в оцінці явищ, ворожості, навіть просто байдужості, а також нових сильних зв'язків із зовнішнім середовищем (наприклад, іншими друзями) група може самоліквідуватися.
|
| |
| | -
| Aloha | Дата: Субота, 25.12.2010, 21:20 | Повідомлення # 33
|
|
>=150
Група: Модератори
Повідомлень: 186
Статус: Offline
| 35. Корпоративна культура в систему управління персоналом
корпоративна культура — це добре сформована система керівних переконань, принципів і технологій у життєдіяльності підприємства. Корпоративна культура виявляється у філософії та ідеології управління, ціннісних орієнтаціях, віруваннях, очікуваннях, нормах поведінки. Корпоративна культура регламентує поведінку людини і дає можливість прогнозувати її реакцію в критичних ситуаціях.
Виділяють три рівні корпоративної культури: Самий верхній, поверхневий рівень корпоративної культури складають видимі об'єкти, артефакти культури: манера вдягатися, правила поведінки, фізичні символи, організаційні церемонії, розташування офісів. Усе це можна побачити, почути або зрозуміти, спостерігаючи за поведінкою працівників підприємства.
Другий рівень корпоративної культури складають виражені в словах і справах працівників підприємства загальні цінності і переконання, що свідомо поділяються і культивуються членами підприємства, які виявляються в їхніх розповідях, мові, використовуваних символах. Корпоративна культура формується на базі організаційної культури. Вона повною мірою пояснює усі складові управління підприємством: стратегію, цілі, ринкові ніші, стан продуктивності праці, якості товарів, відношення до споживачів, конкурентів і т. д. Сутність корпоративної культури у системі управління персоналом підприємства визначають:
• загальнолюдські цінності, сполучення інтересів персоналу (співробітництво, новаторство, довіра і т. д.) з корпоративними інтересами (підвищення конкурентоспроможності, завоювання ринкової ніші і т. д.);
• реальні ринкові вимоги до управління підприємством (пріоритет споживача, якість роботи та ін.) і вимоги до персоналу (відданість підприємству, акцент на почутті спільності, причетності до загальної справи підприємства та ін.).
Метою корпоративної культури є формування поведінки персоналу, що сприяє досягненню цілей підприємства.
|
| |
| | -
| Aloha | Дата: Субота, 25.12.2010, 21:20 | Повідомлення # 34
|
|
>=150
Група: Модератори
Повідомлень: 186
Статус: Offline
| 36. Сутність та стадії згуртованості коллективу
згуртовані групи мають певні характеристики: кооперативність, демократичність, досягнення індивідуальних і групових цілей, загальна задоволеність працею і перебуванням у колективі, пряма оцінка результатів по виконаному колективному завданню, індивідуальна і загальна відповідальність, колективні результати (продукти) праці розглядаються як позитивні. Формуванню згуртованої групи сприяє наявність у її членів таких якостей, як: • уміння слухати, співчувати; •готовність допомагати іншим; • уміння знайти загальну точку зору, загальні цінності та інтереси; •чіткість і ясність позицій; • прагнення уникнути конфліктів; відкритість, гнучкість. Для формування згуртованої групи необхідні такі умови: •люди, що виконують роботу, повинні бути фахівцями, виступати в якості «експертів» при рішенні задач; • сукупний досвід і таланти людей, що працюють у команді, повинні перевищувати досвід і здібності кожного з тих, хто працює поодинці; • більшість людей повинна мати можливість певною мірою впливати на прийняття тих рішень, які вони виконують (це підвищує їхню зацікавленість у загальній справі);
Виділяють чотири стадії формування згуртованої групи:Прийняття членами групи один одного,розвиток комунікації та розробка механізму прийняття групових рішень,формування групової солідарності,прагнення до самореалізації групового успіху.
|
| |
| | -
| Aloha | Дата: Субота, 25.12.2010, 21:20 | Повідомлення # 35
|
|
>=150
Група: Модератори
Повідомлень: 186
Статус: Offline
| 37. Соціально-психологічні особливості колективу
Колектив підприємства має певні психологічні характеристик.
1. Характер внутрішнього психологічного клімату. Внутрішній психологічний клімат формується сукупністю обставин, у межах яких відбувається діяльність людей. Ці обставини породжують певні установки членів колективу, що виявляються в їхньому внутрішньому відношенні до навколишнього середовища і змісту своєї роботи.
2. Психологічний стан членів колективу .Психологічний стан колективу характеризується ступенем задоволеності їм своєю діяльністю і її результатами.
3. Ступінь згуртованості членів колективу .Згуртованість колективу, задоволеність людей своїм перебуванням у ньому багато в чому залежить від: •психологічної сумісності працівників (її основу складає відповідність темпераментів членів колективу); • соціально-психологічної сумісності працівників (у її основі — відповідність професійних і моральних якостей членів колективу). Психологічна сумісність членів групи — це сукупність індивідуальних якостей членів групи, що забезпечують злагодженість і ефективність їхньої діяльності.
Найкраще використання індивідуальних і ділових якостей працівників може бути забезпечене за допомогою різних механізмів психологічної сумісності:
1) схожість і взаємодоповнення (компліментарність) якостей взаємодіючих працівників.
Схожість якостей необхідна, наприклад, при формуванні екіпажів літаків або судів, при роботі на конвеєрі із заданим темпом; компліментарність — при розробці проектів (фантазія, креативність, широта мислення одних доповнюється тверезістю, урівноваженістю і прагматизмом оцінок інших); 2) контрастність властивостей і якостей. Цей механізм сумісності зустрічається досить рідко і виявляється, в основному, лише тоді, коли у всіх працівників спостерігається яскраво виражена спрямованість до загальної колективної мети. У цьому випадку робітники із контрастними якостями повніше відображають і сприймають реальність, наприклад, надмірний оптимізм одних працівників у можливостях реалізації мети знижують песимісти, що готують групу до гіршого варіанту розвитку подій; 3) гомеостазис — саморегулювання системи, що забезпечує підтримку рівноваги за допомогою обміну інформацією; перерозподіл ролей і функцій, що має метою стійкість і ефективність групової діяльності.
|
| |
| |
|
