За весь термін перебування при владі, помаранчевим політикам не вдалося провести практично жодної успішної реформи. Крім однієї: реформи вступу до вищих навчальних закладів. Два роки тому вступні іспити до вишів були скасовані, і замість них введено тестування, також відоме як зовнішнє незалежне оцінювання знань, ЗНО. Відтоді, ректори та декани втратили можливість впливати на набір студентів, протягуючи за вуха "мажорів" та завалюючи розумних дітей.
Тим не менше, цьогорічні вступники мали змогу переконатись: при достатньому бажанні, можна обійти і ЗНО.
"Я була в шоці не від того, що мою доньку не зарахували. А від того, що замість неї попроходили діти, у яких був набагато менший бал", - ділиться враженнями про вступну кампанію Наталя Балабуєва з Луганська.
Її донька, Дарина, цього року вступала на спеціальність "маркетинг" до Східноукраїнського Національного університету Даля. Коли з'явилися списки зарахованих, то в них замість доньки та її подруг, були вступники, які були на сотню нижче по рейтингу й зі значно меншими балами.
Обурена Наталя разом із батьками інших абітурієнтів пішла розбиратись в приймальну комісію. Там вони отримали несподівану відповідь: "Рейтинг не має значення, треба було приносити не копії, а оригінали документів. Хто приніс - той вступив".
Батьки не погоджувалися, адже наявність оригіналів не дає переваги при зарахуванні. Це суперечить пункту 18.1 "Умов прийому до вищих навчальних закладів у 2010-му році", затверджених міносвіти.
Який тоді сенс змагатися під час тестування?
Натомість у приймальній комісії сказали, що нічим допомогти не можуть. І запропонували приходити наступного року.
Олексій Кормілецький, активіст громадянської мережі "Опора", яка вже третій рік спостерігає за вступом, порадив батькам написати скарги на ім'я ректора вишу, міністра освіти та до прокуратури.
Батьки так і зробили, і о диво! За кілька годин їм подзвонили із приймальної комісії й повідомили, що для всіх скаржників несподівано знайшлися місця на бюджеті. Єдине, про що попросили в комісії - забрати скарги, якщо батьки більше не тримають зла на університет.
Але, як виявилося, така практика відсіву розумних і не зручних абітурієнтів, застосовувалася не лише в Луганську, а й по всій країні. "Опорівці" кажуть, що цими днями отримували по кілька сотень дзвінків та листів на день саме через цю проблему.
Міністр освіти та науки Дмитро Табачник усе заперечує й вважає, що в абітурієнтів було достатньо часу, щоб подати оригінали до потрібних вишів і не відчувати себе скривдженими.
Це й справді було б так, якби приймальні комісії вишів виконували доручення самого Табачника, і формували б студентські групи з найкращих вступників, почекавши до 16-го серпня.
Натомість, багато університетів набрали студентів ще 10-го серпня, зачинивши двері перед вступниками, у яких були справді високі рейтинги.
"Я прийшов - мене нема"
Ярослав Левіщев вступав на юридичний факультет київського Національного університету Тараса Шевченка. Його бал тестування, 765,5 давав йому непогані шанси на вступ. Втім, Ярославу не судилося стати студентом-правником київського університету.
"Ну ось дивіться, у списку зарахованих: Воронова Анастасія - 750 балів, Геєць Ольга - 753 бали, Мусієнко Анастасія - 751,6 та інші з балом нижчим за мій, пільг у них немає. У приймальній комісії мені пояснили, що нічим допомогти не можуть, списки сформовані - хочете скаржитись - ідіть і скаржтесь. Так я розмовляв з іншими абітурієнтами, у яких бал був вище за мій - десь 780, їх також не зарахували! Як це можливо?"
Ярослав думає, що причиною такої несправедливості є невикорінне хабарництво при вступі до українських вишів. "В приймальній комісії можуть домовитись з батьками якогось непрохідного абітурієнта, повідомити, що є вільні місця, завчасно попросити залишити оригінал - і все, людина зарахована, не зважаючи не результати ЗНО!"
Сергій Вижва, відповідальний секретар приймальної комісії КНУ імені Тараса Шевченка, усі підозри в корупції при зарахуванні до цього вишу рішуче відкидає: "Хто справді до нас хотів вступити, той вступив. Залишив оригінал, і чекав на зарахування. До того ж, вступники, яких назвав цей хлопець - хіба вони двієчники? Там у всіх дуже непогані бали - це ж відмінники, якщо по-старому так оцінювати".
А хіба рейтингова система не зобов'язує брати ще кращих, у кого ще вище бали?
А у відповідь почули: "Ну ми ж не будемо за всіма бігати. Ви уявляєте скільки це роботи - обдзвонювати вступників і запрошувати приносити документи?"
Але ще більш дивні випадки зарахування трапилися в інституті міжнародних відносин при київському університеті Шевченка. Цей навчальний заклад відомий на всю країну недосяжністю вступу та розкішними автомобілями, на яких приїздять до інституту студенти.
Ще під час вступної кампанії директор інституту, Валерій Копійка, розповідав автору, що, наприклад, на спеціальність "міжнародні відносини" у дуже розумної дитини шансів практично немає потрапити.
"На жаль, більшу частину місць ми змушені віддати пільговикам - інвалідам, дітям-сиротам, переможцям олімпіад та призерам конкурсів Малої академії наук. Усього набір у групу - 26 осіб, з них - 20 заберуть пільговики, може дещо менше. І тільки на решту місць ми візьмемо кращих із кращих за рейтингом. Тому, навіть якщо у вступника будуть сертифікати по 200 балів кожний, він усе одне може не потрапити до нас на навчання".
Але, коли днями ІМВ оголосив списки зарахованих, в ньому виявилося багато вступників, які не дотягували навіть до прохідного балу. Так, на спеціальності "міжнародні відносини" тільки офіційний прохідний бал був 791, а насправді, з урахуванням пільговиків - підпирав під 800.
Тим не менш, на дев'ять бюджетних місць не зайнятих пільговиками, зараховано шість вступників не з першої десятки чи двадцятки, а із другої та третьої сотні загального рейтингу абітурієнтів.
У приймальній комісії не пояснили, за які особливі заслуги вона потрапила до невеликого числа обраних. Також відмовилися повідомити її контакти, та відмовилися уточнити, чи є вона донькою Костянтина Єлісєєва - заступника міністра закордонних справ, який вчився в цьому інституті двадцять років тому.
Працівники комісії також люб'язно нагадали автору, що будь-яке збирання відомостей про особу, без її згоди, є порушенням закону. Сам пан Єлісєєв виявився поза межами країни, оскільки два місяці тому був призначений представником України в ЄС і зараз працює в Брюсселі.
Але, крім простого викидання непотрібних абітурієнтів зі списків, у керівництва вишів є й інший, більш делікатний спосіб впливати на відбір вступників. Це так звані додаткові іспити.
Наприклад, при вступі на архітектуру треба крім результатів тестування, скласти креслення, на журналістиці - творчий конкурс, а на військові та правоохоронні професії - психологічний тест та спортивні нормативи.
Андрій Гевко з "Опори" вважає, що в деяких вишах, зокрема, в інституті журналістики при КНУ Шевченка могли зловживати творчим конкурсом для того, щоб навмисно відсіяти частину здібних абітурієнтів:
Яким чином вступники, які набрали на тестуванні з української мови та історії по 200 балів, на творчому конкурсі в Київському інституті журналістики отримали найнижчі результати? Наші спостерігачі повідомляють, що в інших вишах на спеціальності "журналістика" такої закономірності немає. І це ж не поодинокий випадок, у цьому інституті - багато таких вступників.
