Понеділок, 19.08.2019, 16:02
Вітаю Вас Гість | RSS

неОфіційний сайт студентів НАСОА (ДАСОА)
Національна Академія Статистики, Обліку та Аудиту









Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Форум » Навчальні матеріали (все, що не ввійшло в Бібліотеку файлів) » Економічні статті » Паспортам в обмінниках радіють тільки продавці ксероксів (Віктор Пинзеник , 16.10.2011)
Паспортам в обмінниках радіють тільки продавці ксероксів
-
AdminДата: Неділя, 16.10.2011, 13:13 | Повідомлення # 1
1-й
Група: Адміни
Повідомлень: 185
Статус: Offline
Екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник фігура цікава. Хоча б тим, що не боїться висловлювати свою думку за будь-яких обставинах і за будь-якої влади. Він пройшов чималий шлях у політиці, побувавши на багатьох посадах в декількох українських урядах. З останнього, Юлії Тимошенко, пішов за власним бажанням і судячи з усього, не шкодує про це. В інтерв'ю УНН Віктор Пинзеник розповів про непомітний, але важливий для України пункті "харківських угод", страшенних газових угод 2009 року, про свої майбутні плани та про величезні борги України.

- Вікторе Михайловичу, коли плануєте повертатися в політику і чи надходили подібні пропозиції?

- Як на мене, зовсім не обов'язково бути присутнім у парламенті чи уряді, щоб висловлювати свою політичну позицію. Я її не переставав висловлювати, незалежно від посад, які я обіймав. А що стосується повернення в політику - ще є час до парламентських виборів.

- Тобто Ви ще не визначилися?

- Часу вдосталь.

- Наприкінці жовтня в Україну повинна приїхати місія МВФ. Заради грошей Фонду уряд проводить непопулярні для населення реформи. Наприклад, пенсійну реформу, податковий кодекс. Чи варто, на вашу думку, це робити в Україні, і чи дійсно нам так необхідні їхні гроші?

- Не буває чудес. Не можна витрачати більше, ніж заробляєте і не жити в борг. Не хочемо нарощувати борги - потрібно не мати дефіциту бюджету. Звичайно є неборговий інструмент покриття дефіциту - приватизація, але в нинішній ситуації цих коштів не вистачить. Щодо МВФ. Він дає гроші з іншою метою. І те, що в певний час він давав їх на покриття дефіциту бюджету, було винятком із правил, а не правилом. МВФ покликаний допомогти вирішити іншу проблему. Ви зрозумієте її, порівнявши дві цифри. Протягом найближчих 12 місяців країна повинна погасити зовнішні борги на суму 53,5 мільярда доларів, а валютні резерви країни - 35 мільярдів доларів. Цифри між собою нерівні. Тобто проблема нестачі в українській економіці вільно конвертованої валюти. Чи можна в цій ситуації обійтися без МВФ? На мою думку - ні. І не тільки з точки зору сигналу для інших, але і з точки зору самих грошей.

Щодо реформ. На мою думку, вони всі можуть бути популярними. Їх роблять непопулярними.

- Наприклад?

- Популярною є пенсійна реформа, за умови, що в її основі повинна лежати зрозуміла кожній людині річ - справедливість, однаковість правил для всіх. Всі громадяни - це громадяни, а не групи, зі звичайних, пересічних і вибраних. Але чомусь декому пенсії зараз призначаються за особливими правилами. Уряд підняв проблему віку, яку безумовно потрібно вирішувати, і суспільству вона зрозуміла. Однак уряд чомусь підняв пенсійний вік, і зовсім забув про "священних корів", яких не чіпає. Це ж стосується, наприклад, і енергетичного сектора. Незалежно від будь-яких обставин, незалежно від МВФ, така ситуація не має права зберігатися. Повністю абсурдною є ситуація, коли бідний платить за спожитий заможною людиною газ, тепло, гарячу воду.

- І якою буде відповідь місії МВФ наприкінці жовтня?

- Запитайте у місії, але на мою думку, МВФ не буде вести себе з Україною так, як в 2009 році.

- Тобто будуть висувати більш жорсткі умови для України?

- Питання не в цьому. Підписавши лист-звернення до МВФ, уряд і нацбанк взяли на себе зобов'язання, а МВФ погодив їх і дав гроші. Зобов'язання потрібно виконувати.

- Ми з Вами говорили про зовнішні борги і валютні резерви України. Тим не менш, збільшуються витрати на ВРУ, Кабмін, Адміністрацію Президента. Чи може країна в такій ситуації собі це дозволити?

- Для того, щоб реформи були популярними, суспільству завжди потрібно говорити правду і демонструвати чесні, моральні кроки. Один з них - самообмеження. Якщо в країні є проблеми і труднощі, то, перш за все кроки економії повинна демонструвати влада. І справа тут не в сумах грошей, а в причетності. Без вертолітного майданчика можна було б обійтися ще п'ять років, як і без багатьох інших справ.

- Ви знайомі з проектом бюджету України на наступний рік?

- Так.

- Можете коротко окреслити, які моменти в бюджеті вам здаються нереалістичними і навпаки?


- Я, чесно кажучи, не дуже заглиблювався в структуру напрямів видатків. У проекті бюджету мене в першу чергу цікавило те, що несло головну загрозу - життя в борг. Величезний дефіцит і борг - це проблема, яка переслідує країну останні три роки. Це те, про що я завжди кричав і буду кричати. Тому я в першу чергу оцінював цю частину, частину витрат розглядав лише тією мірою, яка має причетність до питання, чи будемо ми далі жити в борг, чи ні.

В Бюджет наступного року закладений дефіцит 2,5% ВВП. Хоча мені не подобається цифра такого дефіциту, але це прогрес, порівняно з 11% в 2009 році, а також понад 8% в 2010 році. Це хороший крок вперед і він є реальним. Можна чіплятися до цифри інфляції і темпів зростання економіки, але я б сказав, що до розрахунку закладений дуже консервативний і песимістичний прогноз доходів, це не завищені доходи, як було в 2009-2010 роках, коли цифри брали зі стелі. Тобто цифра дефіциту бюджету, на мою думку, реальна.

Це хороший крок, і з цієї точки зору бюджет стає менш непередбачуваним для країни. Інакше кажучи, погрози зміщуються з площини балансу бюджету та дефіциту. Сподіваюся, що парламент не доведе до головного болю своїми правками. Дуже б хотілося, щоб не створилися проблеми і "стихійні лиха". Під останнім я маю на увазі парламентські вибори, які, на жаль, дуже часто супроводжуються популістськими діями, які потім дуже дорого обходяться громадянам.

На жаль, проблеми у нас зараз є в площині формованого боргу, у площині дефіциту, поточних зовнішніх зобов'язань, інвестиційного клімату.

- Наскільки Україна є привабливою для закордонних інвесторів? Панує думка, що вони просто не хочуть заходити сюди з грошима, оскільки в Україні панує панібратство і гроші просто ділять між собою.

- Якщо я інвестую в щось, то не дозволю, щоб хтось ділив мої гроші. Це проблема самого інвестора. Він не йде сюди з інших причин: ми йому ставимо рівняння з масою невідомих. Як його вирішити? Ось інвестор хоче порахувати, зможе він тут заробити, чи ні. Але він опиняється в ситуації, на зразок підкидання монетки. Якщо випаде "орел" чи "решка" - не пощастить, пощастить, якщо впаде на ребро. Як інвестору сподіватися на "ребро", як вгадати курс? А як без цього порахувати доходи і витрати.

Суд в Україні - це інструмент задоволення чиїхось приватних інтересів. Інвестор не може зрозуміти цього. Конфлікти не є проблемою, коли є арбітр, але вони стають проблемою, коли арбітр виконує чиєсь замовлення. В Україні для інвесторів є чимало сюрпризів в оподаткуванні, або ж у регуляції певних секторів економіки, наприклад, аграрного. Посіяли одні, а вершки збирають інші. Це ті умови, за яких інвестор не йде в країну, а нерідко подумує про втечу з неї.

- До речі, щодо фінансової кризи. Україні варто очікувати на другу хвилю?

- Від нас мало що залежить у світі, на Заході, ми там мало що вирішуємо. Зрозуміло, що коли там щось трапиться, то в Україні прорве. У тому числі і власними негараздами.

Але незалежно від того, що буде робитися в світі, Україна має свої проблеми і якщо їх не вирішувати, вони колись закінчаться серйозними випробуваннями. Негативні процеси в світі можуть тільки це прискорити. І для того, щоб уникнути проблем, необхідно усувати причини, які до них призводять. У нас є ризик - великий державний борг. Як на нього реагувати? Переходити до політики профіцитного бюджету (перевищення доходів над витратами). Тобто таким чином зменшити суму боргу, продемонструвавши чудовий сигнал.

Друге - проблема банківського сектора, який також набрався боргів, має великий портфель проблемних кредитів і його одужання не відбулося. Це важливо, як з точки зору боргів, так і з точки зору відновлення кредитування національної економіки. З такими "виразками" не можна очікувати, що банки будуть підтримувати економічне зростання. І найважливіший прорив - інвестиційний клімат.

- На вашу думку, чи правильним кроком з боку Нацбанку є впровадження обміну валюти за паспортами? Які позитивні чи негативні наслідки Ви вбачаєте в цьому нововведенні?

- Цьому кроку радіють компанії, які продають ксерокси і запчастини до них. Але виникне проблема для меблевих компаній, тому що банки будуть робити з купи паперів крісла і столи. Я спробував порахувати, що у випадку, якщо за серпень було продано і куплено 5 мільярдів доларів і якщо в середньому 500 доларів це одна трансакція, то це 10 мільйонів копій. Я навіть не уявляю, для чого було це рішення і що воно дає. Я не уявляю, яким чином можна перевірити 10 млн. копій. Я думаю, що це реакція на тиск, який йде на гривню. Але це рішення нічого не дає! Хіба ж у нас в Україні проблема купити валюту? Валютний обмін просто переходить в тінь, де не потрібно ні паспорта, ні автобіографії.

- Не можу не запитати про справу екс-прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко, оскільки ви працювали в її уряді, пішли звідти, проходили свідком у справі. Ми вже знаємо вирок, на вашу думку, наскільки все це справедливо по відношенню до неї?

- Я не знайду доброго слова про угоду щодо поставок газу в Україну, укладеного в 2009 році. Але я не знайду доброго слова і про кримінальну справу Ю. Тимошенко і про судове рішення, тому що ці речі повинні вирішуватися в площині політичної відповідальності. Відповідь на це має дати виборець, подобається це комусь чи ні. Я не можу оцінити цей процес інакше, як політичний. Хоча ще раз наголошую на першій тезі: угода 2009 року з постачання газу в Україну - жахлива.

- А що стало причиною цієї жахливої угоди, адже поки тривав суд, називалися абсолютно різні причини того, чому вона була укладена на подібних умовах?

- Ви мене запитуєте про логіку. Ось ви запитали щодо обміну валюти за паспортами - я не бачу тут логіки. Ви шукаєте здоровий глузд там, де його неможливо знайти. Я не можу зрозуміти підписану газову угоду 2009 року.

- Сьогодні уряд теж намагається домовитися про ціну на газ і лунають цифри в 500 доларів за 1000 кубічних метрів газу.

- Так на сьогоднішній день ціна газу і є 500 доларів.

- Як це? 400!

- А ще по 100 доларів за 1000 кубів щороку оформляються боргом України перед Російською Федерацією, як це передбачено "харківськими угодами". Це теж саме, якби ви купили цей диктофон (киває на диктофон, який лежить на столі), за 500 гривень, вам дали за 400 гривень, а 100 оформили в борг.

Наприкінці "харківських угод" передбачено, що щороку знижка оформляється боргом України перед Російською Федерацією.

- А ті, хто підписували цю угоду, це бачили?!

- А це вже питання до них.

- А чим політика уряду Азарова відрізняється від політики уряду Тимошенко?

- Мені дуже важко було зрозуміти багато речей, які робилися в попередньому уряді, не легше і зараз. Я не бачу логіки в багатьох діях. Є певні речі, наприклад, які відбуваються в позитивному плані, але в мене складається враження, що вони відбуваються у зв'язку з тим, що Україна залежна від деяких обставин і з ними змушені рахуватися. Що стосується ще низки дій і рішень, мені важко зрозуміти їх логічність і послідовність. Я не розумію, для чого схвалювався Податковий кодекс і що він у результаті вирішить? Нічого. Скорочення чиновників - правильний крок, але мало що дає без скорочення зайвих функцій. Програма Президента - досить непоганий документ, видно кваліфіковану руку фахівців. Концептуальні речі поставлені правильно. Але дій немає.

- Ви завзятий курець і навіть у своєму кабінеті повісили табличку "Тут місце для куріння". Як ви ставитеся до Закону про заборону реклами сигарет, який недавно схвалений ВР?

- Табличку можу витягнути, але вже не курю третій місяць. А ось до закону ніяк не ставлюся, на моє рішення ця заборона жодним чином не вплинула. Якщо людина хоче кинути палити, вона кине.
За матеріалами http://unn.com.ua/
[b]


NASAA, НАСУА - Національна Академія Статистики, Обліку та Аудиту
Ґуґл в допомогу!
 
Форум » Навчальні матеріали (все, що не ввійшло в Бібліотеку файлів) » Економічні статті » Паспортам в обмінниках радіють тільки продавці ксероксів (Віктор Пинзеник , 16.10.2011)
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук:




Перший неОфіційний сайт студентів НАСОА (ДАСОА) © 2010 - 2019
Національна Академія Статистики, Обліку та Аудиту (Державна Академія Статистики, Обліку та Аудиту)
При використанні матеріалів сайту посилання на сайт http://nasoa.org.ua обов'язкове!

Перший Неофіційний сайт студентів НАСОА не надає електронні версії творів, а займається лише колекціонуванням і каталогізацією посилань, які присилаються та публікуються нашими читачами. Якщо ви є правовласником якого-небудь матеріалу і не бажаєте, щоб посилання на нього знаходилось в нашому каталозі, зв'яжіться з нами і ми видалимо їх. Файли для обміну надані користувачами сайту, і адміністрація не несе відповідальності за їх зміст. Прохання не заливати файли, захищені авторськими правами, а також файли нелегального змісту!

каталог сайтів