В нинішньому сезоні в столичні навчальні заклади буде складно не лише поступити, але навіть здати документи. Намагаючись уникнути масової атаки абітурієнтів зі всієї країни і перегородити доступ тим, хто поступає без знань, але з пачкою довідок, що дають право на пільги, університети з першої десятки підвищили мінімальні бали сертифікатів до 150-180 замість прописаних державою 124. В той же час готовим платити за навчання пішли на поступки - ціни на навчання підняли лише окремі інститути, а в деяких абітурієнти навіть можуть розраховувати на знижки.

Викладачі підвищують планку

В поточному році київські вузи завчасно потурбувалися про те, щоб захистити себе від підвищеного натиску абітурієнтів зі всієї країни. "Минулого року найбільш рейтингові навчальні заклади виявилися просто заваленими документами абітурієнтів, внаслідок чого конкурс зріс до 20-30 осіб на місце", - відзначає керівник приймальної комісії Києво-Могилянської академії В'ячеслав Невінчаний.

Справжньою проблемою для вузів став і масовий наплив пільговиків. У деяких навчальних закладах ця категорія абітурієнтів відразу ж зайняла до 90% бюджетних місць на найбільш популярних напрямах (згідно з законодавством зобов'язані зараховувати пільговиків навіть з мінімальною кількістю балів у сертифікаті зовнішнього тестування). Відповідно, можливості набрати обдарованих абітурієнтів у викладачів просто не залишилося.

"Особливо актуальна ця проблема для факультетів точних і природничих наук, де погана базова підготовка студентів з математики і фізики ставить хрест на всіх зусиллях викладачів виховати сильні кадри", - нарікає в.о. ректора Київського національного університету ім. Т. Шевченка Петро Бех.

Щоб уникнути повторення торішньої ситуації, практично всі вузи з першої десятки ввели цього року по два профільні предмети по кожному з напрямів, причому мінімальний прохідний бал по них встановлений вище стандартного в 124 бали. Тобто абітурієнти з невисокими оцінками не зможуть навіть здати документи, не кажучи вже про шанси на зарахування. Наприклад, в Києво-Могилянській академії в тих, хто поступає на напрям "Право", оцінка в сертифікаті з профільних дисциплін (правознавство, історія України) має бути не нижче 180 балів. Для майбутніх філологів і математиків мінімальний бал з профільних предметів підвищений до 150, для фізиків і комп'ютерників - до 160.

В Київському національному університеті ім. Т. Шевченка найвища планка встановлена для тих, що поступає на юридичний факультет і в інститут журналістики (170 балів). На географічному, біологічному, історичному факультетах мінімальний бал збільшено до 150, на філологічному і економічному - до 160. У Політехнічному інституті до майбутніх абітурієнтів лояльніші: з одного з профільних предметів допускається мінімальний прохідний бал 124, якщо з іншого він не нижчий 150. У Київському національному економічному університеті ім. В. Гетьмана мінімальний бал для прийому документів складає 140, в Національній аграрній академії - не нижче 135 на економічні напрями і не нижче 140 - на "Право".

Для бажаючих отримати сільськогосподарську спеціальність прохідний бал не піднімали, він складає 124. Вирішили не підвищувати бар'єр і в Педагогічному університеті, а також Київському торговельно-економічному університеті (у останньому вимога про наявність сертифікату з 170 балами дійсні лише для тих, хто з непрофільного предмету має нижче 124 балів).

Судячи з попереднього інтересу пільговиків, їх наплив на столичні вузи все одно буде високим. Експерти не відкидають і масових підробок документів, що дають право на зарахування поза конкурсом. Торік профільне міністерство планувало розробити єдину форму довідки для пільговиків, що дозволило б вузам виявляти підозрілі документи, але до її затвердження справа так і не дійшла. У результаті сьогодні кожен регіон дає довідки різних типів, що вносить плутанину у вступну кампанію.

Дорожчати далі нікуди

Викладачі столичних навчальних закладів погоджуються на думці, що перелік найпопулярніших серед абітурієнтів спеціальностей в поточному році залишиться незмінним. У Політехнічному інституті чекають, що найвищі конкурси будуть по напрямах "Лінгвістика" (у минулому році - 21,4 ос./місце), "Менеджмент і маркетинг" (8,13 ос./місце), "Телекомунікаційні системи" (6 ос./місце). Профільні для вузу спеціальності абітурієнти, швидше за все, знову проігнорують. Так, в минулому сезоні на кожне бюджетне місце на машинобудівному факультеті претендували 2,5 ос., на інженерно-хімічному - 2,9 ос., на фізико-математичному - 3,7 ос.

Про схожі тенденції говорять і в інших навчальних закладах. У Києво-Могилянській академії конкурс з напрямів "Фізика" і "Хімія" в 2009 р. складав всього 1,9-2 ос. на місце, тоді як, наприклад, на історичному факультеті досягав 24 ос., на політологічному - 23 ос., на юридичному - 18. Максимальний конкурс спостерігався серед тих, хто бажає стати культурологами: на одне бюджетне місце претендували 28 ос.

Правда, картина може кардинально змінитися, якщо держава уріже кількість безкоштовних місць на найбільш популярних напрямах, адже вчитися за власні гроші можуть дозволити собі далеко не всі студенти. Торік політика поступового скорочення фінансування підготовки модних, але незатребуваних на ринку праці юристів і економістів вже почала реалізовуватися. Але як йтимуть справи після приходу до влади нового міністра освіти Дмитра Табачника, поки не відомо. Незважаючи на те що з 15 липня вузи вже починають прийом документів, підсумкових цифр по держзамовленню вони досі так і не отримали.

Невизначеність з бюджетниками змусила викладачів приділити підвищену увагу контрактникам. Петро Бех говорить, що торік відтоку платних студентів в університеті ім. Т. Шевченка не було. Йому вторить і В'ячеслав Невінчаний, відзначаючи, що по найбільш рейтингових спеціальностях ("Право", "Політологія", "Соціологія") серед контрактників Києво-Могилянської академії навіть був конкурс в 2-3 ос. на місце. Тоді як практично всі регіональні навчальні заклади, навіть в таких великих освітніх центрах країни, як Харків, Дніпропетровськ або Львів, зафіксували зниження кількості контрактників як мінімум на 20%.

Проте київські викладачі вирішили не перевіряти товщину батьківських гаманців - плату на навчання підвищили лише деякі вузи. У Політехнічному інституті контрактникам доведеться платити більше на 1,5 тис. грн. - 13,5 тис. замість 12 тис. грн. на рік. У економічному університеті ім. В. Гетьмана замість 5 тис. грн. батьки студентів викладуть 6,2-6,6 тис. грн. Найдорожчі столичні вузи ціни не переглядали. За словами Петра Беха, в КНУ вирішили не міняти вартість навчання, врахувавши економічну ситуацію в країні.

Правда, вона в університеті ім. Т. Шевченка і так досить висока: від 10 тис. грн. на рік на біологічному і хімічному факультетах, до 30 тис. грн. - на юридичному і в інституті міжнародних відносин. У Києво-Могилянській академії на деякі спеціальності ціни навіть скинули. Наприклад, навчання за фахом "Маркетинг" подешевшало з 31 тис. до 28,5 тис. грн., "Соціальна робота" - з 21 тис. грн. до 20 тис., "Соціологія" - з 25 тис. до 23 тис. грн. "Фінанси" - з 31 тис. до 27,5 тис. грн. на рік.