неОфіційний сайт студентів НАСОА (ДАСОА)
Національна Академія Статистики, Обліку та Аудиту

Для отримання кредиту й оформлення кредитного договору позичальник подає до установи банку такі документи:
- заяву на одержання кредиту;
- паспорт;
- довідку про присвоєння ідентифікаційного коду;
- анкету позичальника;
- довідку з місця постійної роботи позичальника із зазначенням посади та отримуваного доходу (середньомісячного заробітку) і розміру відрахувань із нього. Індивідуальний підприємець подає декларацію про доходи, завірену податковою адміністрацією. Пенсіонери подають довідку про розмір пенсії з органу, що призначив пенсію;
- документи, що підтверджують інші доходи для визначення платоспроможності позичальника;
- документи, що підтверджують право власності на майно позичальника або майнового поручителя;
- письмовий розрахунок погашення кредиту (економічне обґрунтування).
В разі отримання довгострокового кредиту на вищезазначені цілі позичальник, крім названих, додатково подає такі документи:
- на будівництво індивідуального житлового будинку з надвірними будівлями - витяг із рішення місцевої ради народних депутатів про виділення земельної ділянки під забудову будинку, акт про відведення . земельної ділянки в натурі, узгоджений з архітектурою проект будівлі, кошторис. Якщо виділення земельної ділянки відбулося 3 (три) і більше років тому, необхідно вимагати надання письмового підтвердження дозволу на здійснення (продовження) будівництва;
- на будівництво надвірних будівель - довідку з місцевої ради народних депутатів про те, що позичальник є власником будинку і не має названих будівель, довідку про кошторисну вартість забудови, а також паспорт із постійною пропискою в цьому будинку;
- на реконструкцію та капітальний ремонт індивідуальних житлових будинків, приєднання їх до інженерних мереж, на придбання обладнання для інженерного благоустрою будинку - документ, який засвідчує право власності на житловий будинок; перелік і вартість запланованих робіт, завірений органами місцевої влади;
- на купівлю індивідуальних житлових будинків із надвірними будівлями (будинок купується як основне житло) - довідку з бюро технічної інвентаризації (БТІ) про балансову (залишкову) вартість будови, а при необхідності - довідку організації, яка має ліцензію на надання послуг з оцінки нерухомості;
- на купівлю квартир - довідку з БТІ про балансову (залишкову) вартість квартири, а при необхідності - довідку організації, яка має ліцензію на надання послуг з оцінки нерухомості;
- на реконструкцію та ремонт приватизованих квартир - документи, що засвідчують право власності позичальника на квартиру, й кошторис робіт;
- на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт садово-дачних будиночків і благоустрій садових ділянок - довідку правління садівницького товариства (із зазначенням номера та дати рішення виконкому і реєстрації статуту садівницького товариства) про те, що позичальник є членом-садівницького товариства, з переліком вартості робіт, які належить виконати;
- на будівництво будинків у сільській місцевості, що не є основним житлом, - довідку з виконкому місцевої ради народних депутатів про виділення ділянки з переліком робіт на будівництво;
- на купівлю садово-дачних будиночків та будинків у сільській місцевості не для постійного проживання - довідку з БТІ про балансову (залишкову) вартість будови, або акт про оціночну вартість будинку, або інший документ, що підтверджує її вартість;
- на реконструкцію та капітальний ремонт будинків у сільській місцевості, що не є основним житлом, - документ із місцевого органу влади, який засвідчує право власності на цей будинок, із переліком та вартістю робіт, які належить виконати;
- на будівництво та купівлю гаража - довідку з гаражно-будівельного кооперативу або районної державної адміністрації із зазначенням кошторисної вартості робіт, що належить виконати;
при купівлі приватизованого гаража - довідку з БТІ про балансову (залишкову) вартість будови, а при необхідності - довідку організації, яка має ліцензію на проведення таких операцій;
при купівлі гаража через торговельну мережу - рахунок-фактуру або інший документ, що підтверджує його вартість.
Позичальник подає оригінали та копії перелічених документів. Рішення про видачу кредиту (надання відстрочки погашення платежів, пролонгацію строку дії кредитного договору, відстрочку освоєння кредиту, надання додаткової частини до максимально можливого кредиту) незалежно від його розміру приймається колегіальне на засіданні кредитного комітету, згідно з положенням про нього, й оформляється протоколом.

Протягом дії кредитного договору установи комерційних банків можуть надавати позичальникові відстрочку та/або розстрочку погашення окремих (часткових) платежів за кредитом у межах строку користування кредитом, визначеного кредитним договором, а також пролонгацію строку погашення кредиту зі зміною кінцевого строку погашення.
При наявності у позичальника тимчасових фінансових труднощів, що виникли з об'єктивних причин, та неможливості погашення заборгованості за кредитом у строк, встановлений кредитним договором, банк може в окремих випадках надати позичальникові відстрочку погашення боргу зі зміною кінцевого строку погашення кредиту при умові, що позичальник не має заборгованості за нарахованими процентами. Пролонгація строку погашення кредиту оформляється додатковою угодою до кредитного договору. Питання про пролонгацію кредиту вирішується з урахуванням положення НБУ про порядок формування і використання резерву Для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями комерційних банків. При цьому обов'язково враховуються:
наявність кредитних ресурсів, їх вартість, а також відповідність за строками повернення. Пролонгація строку погашення кредиту здійснюється на підставі клопотання позичальника.
Строк, на який установа комерційного банку може пролонгувати погашення кредиту, визначається установою комерційного банку, що надала кредит, але не більше 6-ти місяців - за довгостроковими кредитами та не більше 3-х місяців - за короткостроковими кредитами. Пролонгація кредиту на вказані строки не повинна відноситися всією сумою на кінець строку, а переважно розподілятися частинами протягом строку пролонгації.
Заборгованість за таким кредитом відноситься на окремий рахунок для обліку пролонгованої заборгованості за кредитами. Установа комерційного банку при вирішенні питання про пролонгацію може переглядати рівень процентної ставки за користування кредитом. Рішення про пролонгацію строку погашення кредиту зі зміною кінцевого строку погашення, передбаченого кредитним договором, приймається кредитним комітетом установи комерційного банку.
Якщо позичальник здійснює платежі за короткостроковим кредитом у розстрочку і протягом дії кредитного договору у нього виникли тимчасові труднощі, внаслідок чого він не може погасити окремі (часткові) платежі за кредитом у строки, передбачені кредитним договором чи графіком, банк може перенести строки погашення окремих платежів, які не забезпечуються своєчасним поверненням, на більш пізній строк, але не пізніше кінцевого строку погашення боргу, передбаченого кредитним договором. Можлива розстрочка такого платежу в межах строку користування кредитом, передбаченого кредитним договором. При цьому сума платежу, яка не забезпечується поверненням у строк, розподіляється рівномірно на решту строків.
Відстрочка та розстрочка окремих платежів за довгостроковим кредитом можуть здійснюватися з погашенням відстроченої або розстроченої суми протягом 12-ти місяців із дня надання відстрочки або розстрочки, але не пізніше кінцевого строку, визначеного кредитним договором.
При наданні відстрочки або розстрочки окремих платежів за кредитом без зміни кінцевого строку його повернення, передбаченого кредитним договором, установи банку повинні враховувати можливості клієнта мобілізувати кошти для погашення боргу в нові строки та у збільшених розмірах. Зміни строків та розмірів платежів не повинні спричинювати підвищення ступеня ризику неповернення боргу. Така заборгованість враховується на тих самих рахунках (не переноситься на окремі рахунки пролонгованих позичок).

Проценти нараховуються з дня виникнення заборгованості за кредитом і стягуються щомісячно у строки і в розмірах, що передбачені кредитним договором.
Погашення кредиту здійснюється в строки, передбачені кредитним договором.
Банк може дозволити позичальникові сплачувати платежі за основним боргом нерівними частинами. У цьому випадку до кредитного договору складається графік погашення кредиту, який підписується позичальником і погоджується з банком. Графік є невід'ємною частиною кредитного договору.
Позичальник може здійснювати дострокове погашення всієї заборгованості за кредитом або внесення окремих платежів у погашення заборгованості за кредитом наперед, попередивши про це банк за два тижні.
Погашення заборгованості за кредитами і сплата процентів за ними може здійснюватись позичальниками через установи банку готівкою, переказами через підприємства зв'язку або перерахуванням з вкладних рахунків, а також шляхом утримання коштів із заробітної плати, пенсії та перерахування їх у погашення боргу на підставі доручення позичальника бухгалтерії за місцем роботи або органу, Що призначив пенсію. Але потенційний позичальник повинен знати, а кредитний працівник - пояснити, що строк внесення чергового платежу обчислюється з дня надходження останнього в касу установи комерційного банку, що надала кредит, або на її рахунок.
У разі порушення строків платежів за кредитом чи процентів та виникнення простроченої заборгованості установа комерційного банку застосовує до позичальника санкції, обумовлені кредитним договором: нарахування пені, припинення кредитних відносин, пред'явлення всієї заборгованості до дострокового стягнення та ін. На час виникнення простроченої заборгованості банк нараховує пеню, розмір якої обумовлюється кредитним договором, але не вищу від встановленої НБУ. Стягнення простроченого боргу за кредитом, нарахованими процентами та пені з фізичних осіб здійснюється на підставі нотаріальних написів та виконавчих документів.
У разі прострочення позичальником платежу за нарахованими процентами кредитний комітет установи комерційного банку може визнати цю заборгованість сумнівною. Рішення кредитного комітету про визнання заборгованості сумнівною оформляється протоколом.
Банк призупиняє нарахування відсотків за простроченими кредитами відповідно до чинного законодавства у разі:
- рішення суду про примусове стягнення;
- вчинення нотаріального напису про примусове стягнення всієї суми боргу.

При виникненні простроченої заборгованості за наданими кредитами установи комерційних банків зобов'язані без затримки вжити заходів щодо повного повернення боргів, у тому числі і з майнових поручителів.
Відповідальність за своєчасне вжиття заходів із повернення боргів несуть керівник установ комерційних банків, які видали даний кредит.
Спори між банком і боржником-фізичною особою вирішуються шляхом учинення виконавчих написів та в судовому порядку.
Отримавши повідомлення від відповідального працівника бухгалтерії про ненадходження в строк чергових платежів від позичальника, кредитний працівник разом із працівниками служби безпеки та юридичного відділу мають вживати заходів впливу до боржника:
1) направити на наступний день рекомендованими листами претензії до позичальника та майнового поручителя про необхідність внесення ними відповідних платежів;
2) звернутися за сприянням до адміністрації за місцем одержання заробітку (пенсії) позичальника.
Одночасно установа банку повинна негайно звернутися до нотаріуса для учинення виконавчого напису, або до суду з позовом про примусове стягнення боргу.
За прострочення сплати позичальником платежів за кредитом понад місяць установа банку має звернутися з позовом до суду про повернення всієї заборгованості за кредитом, що обліковується за цим позичальником і звернення стягнення на заставлене майно. До позовної заяви додаються завірені копії кредитного договору, виписки з особового рахунку позичальника та інші документи, що підтверджують позовну вимогу банку.
Якщо у зв'язку з припиненням надходження коштів від позичальника для погашення кредиту буде встановлено, що позичальник вибув і нове місце його проживання невідоме, то при наявності рішення суду про стягнення заборгованості установі комерційного банку необхідно негайно звернутися до суду за винесенням ухвали про розшук боржника через органи внутрішніх справ.
У разі смерті позичальника, незалежно від настання права вимоги, банк повинен протягом шести місяців з дня відкриття спадщини пред'явити свої претензії спадкоємцям, які прийняли спадщину, або виконавцю заповіту за місцем відкриття спадщини. При відсутності зазначених осіб претензія повинна бути пред'явлена в той же строк до державної нотаріальної контори відповідно до ст. 557 ЦК України. Після смерті позичальника заборгованість за позичкою може бути переоформлена на працездатного члена сім'ї за згодою останнього, а також на іншу працездатну особу за її особистою згодою.
За порушення строків для вчинення позову чи виконавчого напису для стягнення боргу за кредитом та неналежне оформлення документів, якщо це призвело до неможливості відшкодування збитку з боржника, винні в цьому працівники установи комерційного банку несуть матеріальну відповідальність за завданий збиток у встановленому законом порядку.
За ходом справ, переданих судовим органам, органам арбітражу, прокуратури та внутрішніх справ, установи комерційних банків повинні здійснювати постійний нагляд, добиватися розшуку винних осіб, які переховуються, а також накладанням арешту на їх майно і забезпечення позову банку.
При розгляді справ у судах установи комерційних банків як позивачі зобов'язані брати участь у засіданнях через своїх представників. Одержані установами комерційних банків виконавчі документи по стягненнях з фізичних осіб повинні невідкладно направлятися судовим виконавцям.
Відповідальність за своєчасність вжиття заходів щодо стягнення боргів (подання позовів, оскарження неправильних рішень судів, одержання виконавчих листів, направлення виконавчих листів судовим виконавцям або в банк та ін.) несуть керівники установ комерційних банків, юристконсульти й кредитні працівники.
При забезпеченні повернення кредиту заставою (закладом) банк звертається до суду з позовом про звернення стягнення на заставлене майно, або нотаріального органу згідно із Законом України "Про заставу". На підставі рішення суду чи виконавчого напису нотаріальної контори провадиться реалізація майна (цінностей), що прийняте в заставу (заклад).
Реалізація майна (цінностей), прийнятого під заставу (заклад) проводиться відповідно до чинного законодавства.
Із суми виручених коштів погашається борг за процентами та кредитом, а також відшкодовуються витрати на стягнення заборгованості та пеня. Якщо при реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставотримача, різниця повертається заставодавцю.
Якщо вирученої від реалізації застави (закладу) суми коштів недостатньо для погашення нарахованих процентів, пені та основного боргу, банк має право пред'явити позов до суду про одержання недостатньої суми з іншого майна боржника (або майнового поручителя), що необхідно зазначити в кредитному договорі та договорі застави (закладу).
Безнадійна до повернення заборгованість списується згідно з положенням про порядок визнання і списання безнадійної до повернення заборгованості юридичних та фізичних осіб в установах комерційних банків.

Міжбанківський ринок кредитних ресурсів - це система, що забезпечує купівлю-продаж вільних кредитних ресурсів між комерційними банками та комерційними банками і НБУ.
Учасниками міжбанківського ринку кредитних ресурсів є Національний банк України, його регіональне управління, комерційні банки, їх філії та відділення.
Розміщувати й купувати кредитні ресурси на міжбанківському ринку кредитних ресурсів банкові вигідно з двох основних причин:
1) комерційні банки, на відміну від суб'єктів господарської діяльності, відрізняються більш високою надійністю;
2) процентна ставка за міжбанківськими кредитами, як правило, нижча від ставки за кредитами суб'єктам економіки.
Міжбанківські кредити за складом поділяються на взаємні кредити між комерційними банками та кредитування НБУ комерційних банків. У загальній структурі міжбанківських кредитів переважають взаємні кредити комерційних банків (80-85%), проте з розвитком банківської системи частка кредитів НБУ буде зростати.
Міжбанківські кредити надаються, як правило, на короткий та на короткий термін (від 1 дня до 2-3 місяців).
Плата за міжбанківськими кредитами пов'язана та максимально наближена до облікової ставки НБУ. Метою залучення міжбанківських кредитів є, по-перше, розширення кредитної діяльності з клієнтами, по-друге, необхідність підтримки та регулювання банківської ліквідності.