|
Хроніка знищення банку "Україна"
| | -
| Aloha | Дата: Вівторок, 08.11.2011, 19:45 | Повідомлення # 41
|
 >=150
Група: Модератори
Повідомлень: 186
Статус: Offline
| Повернути кошти, покарати злочинцiв
15 лютого 2002 р.
Газета "Сіверщина"
7 лютого конституцiйною бiльшiстю Верховна Рада ухвалила закон про порядок погашення боргiв по банку "Україна". Наскiльки ймовiрно, що борги справдi буде повернуто, а винних покарано? З цього приводу ми розмовляємо з членом Тимчасової слiдчої комiсiї ВР з питань вивчення обставин банкрутства банку "Україна", членом фракцiї Українського Народного Руху Iваном ПОЛЮХОВИЧЕМ.
- Iване Павловичу, на повернення якої суми можуть розраховувати вкладники - фiзичнi особи?
- Усiєї суми, яка була вкладена - як тiльки цей закон вступить у силу i на рахунок поступатимуть кошти.
- А що стосується органiзацiй?
- У першу чергу будуть виплачуватися кошти, що були на рахунках будинкiв сирiт, шкiл, шкiл-iнтернатiв. От до мене зверталися директори шкiл, у яких на рахунку 400, 1000 гривень. Ми прописали це окремим пунктом, щоб їм негайно цi кошти виплатити.
- Звiдки мають взятися кошти для повернення?
- З двох джерел. По-перше, платоспроможнi боржники, якi мають достатньо i фiнансiв, i майна - через Прокуратуру, через суд повиннi будуть повернути кредити, i саме з цих коштiв iтиме основна виплата фiзичним вкладникам. Сьогоднi борг перед ними становить 192 млн. грн.
Другий потiк коштiв - з продажу майна самого банку. Мова йде не про примiщення, а про технiчне обладнання банку. Саме це уточнення було внесено уже в залi, пiд час третього читання.
- Боржникiв банку, якi отримали мiльйоннi кредити i не повернули їх, ваша комiсiя назвала. Чи вiдкрито хоч одну кримiнальну справу?
- Генеральна Прокуратура порушила, по-моєму, 42 кримiнальнi справи, пов'язанi iз неповерненням кредитiв банку "Україна". Iмена депутатiв, причетних до цього, називалися вже кiлька разiв: Волков, Сацюк, Абдулiн та iншi.
Якщо говорити не про наслiдки, а про причини розвалу банку, то за 8 мiсяцiв роботи Слiдчої комiсiї ми побачили механiзм цього розвалу. Протягом 7-8 мiсяцiв 1999 року було видано кредитiв на суму 800 млн. грн., i з них - значнi суми окремим пiдприємствам (наприклад, "Нафтогаз", корпорацiя "Республiка" та iн.). По-моєму, i недосвiдченому фiнансисту одразу було зрозумiло, за термiн, на який вони взяли цi кредити, такi суми повернути неможливо.
- Наскiльки швидко цi кошти можуть бути накопиченi, щоб розпочати повернення?
- Це залежатиме вiд того, як спрацюють правоохороннi органи. За запевненням заступника Генерального прокурора, який був присутнiй на засiданнi нашої комiсiї, справи вже повнiстю розслiдуванi й готовi для розгляду в судi. Це саме тi грошi, на якi ми розраховуємо. Якщо, наприклад, "Нафтогаз" брав кредит 150 млн. грн., то вiн повинен повернути їх у банк. Я вважаю, що це вже просто справа честi правоохоронцiв -повернути цi кошти.
- Ваша Тимчасова слiдча комiсiя мала претензiї до Лiквiдацiйної комiсiї - в чому вони полягали?
- Лiквiдацiйна Комiсiя, яка працювала до сiчня 2002 року, м'яко кажучи, зi своїми обов'язками не справилася, а якщо називати речi своїми словами - то проїдала аж занадто багато грошей. З 72?х мiльйонiв, що поступили на її рахунок на кiнець грудня минулого року вiд боржникiв банку "Україна", на внутрiшнi потреби самої Лiквiдацiйної Комiсiї пiшло… 50 мiльйонiв! I лише 22 мiльйони залишилося на виплату вкладникам.
Наша слiдча комiсiя не могла з цим погодитися. Ми додатково розглянули матерiали, запропонували Нацбанку (а саме вiн займається лiквiдацiєю банку "Україна") звiльнити керiвництво Лiквiдацiйної Комiсiї та розробили законопроект, який, зокрема, убезпечує в майбутньому вiд отаких витрат.
- Наскiльки реально, що кримiнальнi справи будуть доведенi до кiнця i це створить прецедент того, що в майбутньому ситуацiя не повториться?
- Я не можу сказати, як вирiшить суд. Але з громадянської позицiї та з точки зору здорового глузду, звичайно, якщо б пiд такий кредит була Постанова Уряду чи, наприклад, розпорядження Президента (подiбнi документи ми бачили), то повиннi нести свою частку вiдповiдальностi всi, хто причетний до того, що сталося з банком "Україна" - найсильнiшим банком у нашiй державi.
- Це станеться чи, на Вашу думку, судова гiлка влади в Українi ще не настiльки незалежна, щоб дотримуватися винятково закону?
- Я хотiв би, щоб особи, причетнi до розвалу банку "Україна", понесли кримiнальну вiдповiдальнiсть. Але я - реалiст, i, знаючи, якi впливовi люди мали причетнiсть до розкрадання банку "Україна", їх розташування, так би мовити, в таблицi рангiв впливу i на суди, i на Генеральну прокуратуру, сумнiваюся, що винуватцi понесуть кримiнальну вiдповiдальнiсть.
|
| |
| | -
| Aloha | Дата: Вівторок, 08.11.2011, 19:46 | Повідомлення # 42
|
|
>=150
Група: Модератори
Повідомлень: 186
Статус: Offline
| До суду!
25 березня 2002 р.
Газета "Бізнес" , № 12.
Держкомпідприємництва нарешті висловився з приводу свавілля, що твориться податківцями з клієнтами збанкрутілого банку "Україна". Цей лист - ще один аргумент на користь подачі судового позову для повернення повторно сплачених податків.
Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва
Лист № 1-221/1008 від 20.02.02 р.
Про розгляд листа щодо вимоги ДПІ повторно сплатити податки у зв'язку з банкрутством АПБ "Україна"
Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув Ваш лист і повідомляє наступне.
Відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12), провадження у справі про банкрутство порушує суддя господарського суду за місцезнаходженням боржника за заявою кредитора. Після цього з метою виявлення всіх кредиторів боржника в офіційних друкованих органах публікуються оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство з чітко зазначеними відомостями про боржника. Кредитори в місячний строк з дня публікації в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство, незалежно від настання терміну виконання зобов'язань, подають до господарського суду письмові заяви про грошові вимоги до боржника, а також їх підтверджують.
Звернутися до господарського суду з заявою про грошові вимоги до боржника можуть як підприємство, так і податкові органи.
Але слід зазначити, що, згідно Закону України від 05.04.01 р. № 2346-III (2346-14) "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", ініціювання переказу вважається закінченим з моменту прийняття банком платника розрахункового документа та фіксування дати прийняття платіжного доручення банком до виконання. Відповідальність за порушення строків переказу після цього несе банк.
Таким чином, підприємство свої зобов'язання перед бюджетом виконало, про що свідчать платіжне доручення з відміткою банку про сплату і виписка з особовим рахунком про списання суми податку з рахунка підприємства. Відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14), відповідальність за порушення строків зарахування податків до бюджету несе банк у вигляді пені за кожний день прострочення.
При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне перерахування таких платежів до бюджету, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції. А органами, контролюючими своєчасність, достовірність та повноту нарахування та сплати податків, є тільки податкові органи, про що зазначено в пп.2.2.1, 2.2.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181 - 14). Підприємство не могло передбачити, що банк неналежним чином виконає свої договірні зобов'язання щодо нього, не перерахувавши своєчасно суми податку до бюджету.
І перевірити перерахування не було можливості, тому що це суперечить чинному законодавству, а саме ст.27 Закону України "Про підприємства в Україні" (887-12), згідно з яким втручання в господарську та іншу діяльність підприємства з боку іншого підприємства є неприпустимим.
Голова О. Кужель
|
| |
| | -
| Aloha | Дата: Вівторок, 08.11.2011, 19:49 | Повідомлення # 43
|
|
>=150
Група: Модератори
Повідомлень: 186
Статус: Offline
| "Що було одного разу, то буде і двічі ..."
18 березня 2002
Газета "Бізнес" , № 11
ЛИСТ ЧИТАЧА
"ВАТ" Ренійський м'ясокомбінат "перерахував податкові платежі з розрахункового рахунку до кінця 2001 року. ТВБВ Ренійський банк "України" гроші списав, але на розрахункові рахунки налогополучателя не зарахували, оскільки вони були затримані головним розрахунковим центром Києва.
Податкова інспекція наклала податкова застава на майно товариства. Ознайомившись з практикою оподаткування (БІЗНЕС № 32 (147) від 06.08.01 р.) І вивчивши Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ми сміливо звернулися з позовом до Одеського господарського суду і отримали рішення, з яким хочемо ознайомити і вас для практики.
Закон "Про погашення зобов'язань ..." вимагає вивчити кожну статтю, рядок, слово ... для рядового платника податку. А як же судді?
Як захистити платника податків від фіскальних органів і примусити їх поважати Закон? "
Голова правління ВАТ "Ренійський м'ясокомбінат
А. А. Усамою
Схоже, не за горами час, коли банкрутство банку з вини податкової може стати буденною справою (наприклад, див БІЗНЕС № 9, стор.11). У такій ситуації схема дій податківців вже зрозуміла: платників податків "без зайвої рефлексiї" просто змушують повторно платити податки (про лист ДПАУ від 03.01.02 р з цього приводу див БІЗНЕС № 4 від 28 січня 2002 року, стор.67 ..). І тому судовий досвід (хай поки і негативний) тут може виявитися досить корисним.
Одна з найбільш показових ситуацій - банкрутство банку "Україна". Сплачені тисячами підприємців мільйони гривень так і не дійшли до бюджету. І щоб позбутися домагань податківців, платники податків змушені були або заплатити повторно, або судитися.
Незважаючи на те що подібні судові позови - зазвичай справа тривалий і важкий, серед підприємців все ж знайшлися не бажають потурати податковим фантазіям. Один з них - АТ "Ренійський м'ясокомбінат" в Одеській області, який оскаржив в суді податкові претензії на повторну сплату бюджетних боргів. У лютому цього року було отримано рішення.
По суті, Господарський суд (ХС) Одеської області у своєму рішенні повторив вже відомі "аргументи" зі згаданого листа ДПАУ (див. "Розмова з юристом." - Ред.). Тобто стверджується, що якщо Закон звільняє платника податків від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування платежів, то це зовсім не означає, що він також звільняє його від сплати основного боргу. Хоча, з точки зору загальнолюдської логіки, все якраз навпаки: за Законом, незастосування покарання (санкцій), логічно було б вважати визнання відсутності провини. Що в інших положеннях Закону якраз і зроблено.
Але замість цього у вирішенні наводиться, м'яко кажучи, дивне згадка норми Закону про те, що "забороняється будь-яка поступка податкового зобов'язання або податкового боргу платника податків третім особам". Хоча, напевно, навіть податківцям зрозуміло, що ця норма до відносин з банком при сплаті податків просто не може мати відношення.
Загалом, абсолютно очевидно, що подібні судові рішення можуть і повинні бути оскаржені. Що й порекомендувала юрист в нашому випадку. А "Ренійський м'ясокомбінат", схоже, цією рекомендацією намір скористатися.
Суть спору
Позивач попросив визнати недійсним перший додаткова вимога ДПІ про сплату податків у зв'язку з тим, що банком "Україна" були списані гроші з рахунку позивача в оплату платежів, зазначених в цій вимозі.
Що встановив суд
Згідно п.16.5 Закону "Про порядок погашення ..."," платник звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів. Тобто такому платнику податку не нараховуються тільки пеня та штрафні санкції ".
"... Слід враховувати, що пунктом 7,5 вищевказаного Закону забороняється будь-яка поступка податкового зобов'язання або податкового боргу платника податків третім особам, а також уступка контролюючим органам права вимоги податкового зобов'язання платника податків іншим особам, тому й зобов'язання погашення податкового зобов'язання залишається за платником податків".
Що вирішив суд
У позові відмовити.
ДПАУ дозволяє жити
ДПАУ роз'яснила, що колишні клієнти банку "України", які мають податкову заборгованість, можуть отримати ліцензії і патенти для подальшої роботи
До цих пір, маючи податкову заборгованість, в інспекціях неможливо було не те що ліцензію отримати, а й підписати папірець. Тому здається майже неймовірним, що ДПАУ дозволила отримати свідоцтва про сплату єдиного податку, а також ліцензії та патенти тим, хто має податкові заборгованості, які виникли внаслідок невиконання банком "Україна" платіжних доручень. Це дозволено листом ДПАУ "Про суми податкового боргу, що виник в результаті невиконання банком" Україна "платіжних доручень" № 2578/7/24-1217 від 13.02.02 р.
Можна собі тільки уявити, наскільки повинні були зменшитися податкові платежі через бездіяльність підприємств, щоб вийшов такий "революційний" документ. Адже без ліцензії, патенту або свідоцтва про сплату єдиного податку підприємству залишається або не діяти, або йти в тінь.
Не сумніваємося, що завдяки цьому документу ДПАУ згодом може всім пригадати, як вона виступила в ролі "рятівника вітчизни". Адже її офіційна точка зору досі полягає в тому, що колишні клієнти банку "України" повинні повторно сплатити податкові платежі, які не дійшли до бюджету з вини банку.
Галина ЛУКАШОВА
РОЗМОВА З ЮРИСТОМ
Наталія КУЗНЄЦОВА, віце-президент
Юридична фірма "Салком", доктор юридичних наук,
професор, академік Академії правових наук України
БІЗНЕС: Як ви оцінюєте рішення Одеського господарського суду?
Наталія КУЗНЄЦОВА: Рішення будь-якого правозастосувального органу, в тому числі суду, слід оцінювати перш за все з позицій відповідності його нормативно-правовим актам. На мою думку, суддя неправильно застосував норми Закону "Про порядок погашення ...", на які послався у своєму рішенні. Звернемося до ст.16.5 цього Закону, яка регулює ситуацію, в якій опинився "Ренійський м'ясокомбінат".
Ця стаття говорить: "За порушення строків зарахування податків, зборів, (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених законодавством, з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених для відповідного податку , збору (обов'язкового платежу), а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку ... При цьому платник ... звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів і державні цільові фонди, включаючи пеню або штрафні санкції ".
Як бачимо, сам законодавець визначив, хто відповідає перед бюджетом в подібній ситуації. Цілком очевидно, що добросовісний платник звільняється в цьому випадку від усякої відповідальності за незарахування, несвоєчасне або неповне зарахування платежів, у тому числі (а не тільки!) Від сплати штрафів та пені.
У наведеному рішенні суддя обмежувально витлумачив норму Закону. Його аргументацію не можна визнати спроможною, так як ст.7.5 того ж Закону, що лежить в основі рішення, до виниклої ситуації ніяк не може застосовуватися, оскільки переведення боргу, що виник з податкового зобов'язання, не було. "Ренійський м'ясокомбінат" безпосередньо виконав зобов'язання перед бюджетом у тому порядку, який встановлений для цих платежів.
Але позиція Одеського господарського суду, викладена в рішенні, практично текстуально відтворює лист Державної податкової адміністрації України від 03.01.02 р. № 115/7/24-1117.
Хотілося б підкреслити, що сам законодавець визначив банк як суб'єкт відповідальності в цьому випадку. У зв'язку з цим органи ДПІ повинні вжити необхідних заходів для погашення заборгованості перед бюджетом, беручи участь у процедурі банкрутства АК АПБ "Україна".
... У наполегливого платника податків є можливість відстоювати свою правоту.
БІЗНЕС: Але що ж все-таки робити тим, хто під тиском податкової виконав свої податкові зобов'язання повторно?
Наталія КУЗНЄЦОВА: Насамперед зазначимо, що в наведеному справі можливий перегляд рішення в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом (ГПК).
Якщо платник не згодний з рішенням місцевого господарського суду, він повинен у встановлений термін подати скаргу до апеляційного суду. На період розгляду скарги рішення суду першої інстанції не набирає законної сили.
Далі можна звертатися (у разі незгоди з рішенням апеляційного суду) до Вищого господарського суду як до касаційної інстанції. При цьому слід мати на увазі, що касаційне провадження у ВГСУ збуджується і скарга розглядається тільки при наявності порушень норм матеріального чи процесуального права. Сторони не можуть посилатися на цій стадії на недостатність дослідження фактичних обставин справи, на неправильну оцінку документів і т.д.
Зміни, внесені в липні 2001 року в ГПК Україна (раніше Арбітражний процесуальний кодекс), передбачили для сторін додаткову можливість звернутися з касаційною скаргою і до Верховного Суду України. Правда, у цій інстанції скарга розглядається тільки тоді, коли є одне з чотирьох підстав, передбачених у ГПК.
Як бачимо, у наполегливого платника податків є можливість відстоювати свою правоту, аж до Верховного Суду України. Причому він може брати участь у розгляді скарги відповідним судом.
Що стосується тих, хто повторно виконав податкове зобов'язання, то їм можна порадити заявити вимогу про повернення сплачених до бюджету сум як помилково внесених. І в цьому випадку порядок розгляду цієї заяви в суді буде таким же
|
| |
| | -
| Aloha | Дата: Вівторок, 08.11.2011, 19:52 | Повідомлення # 44
|
|
>=150
Група: Модератори
Повідомлень: 186
Статус: Offline
| Хто розікрав "Україна"
Агенство федеральних розслідувань
(Фріланс бюро) ,
16.01.2002 р.
Президент України Леонід Кучма дав вказівку спецслужбам до закінчення парламентських виборів розібратися з тими, хто розвалив найбільшу в країні фінансову структуру - акціонерний комерційний банк "України". "Я зацікавлений у справі банку" Україна ". Поставити жирну крапку Країна повинна знати своїх героїв», - сказав Кучма.
Що ж, FLB провело власне розслідування з цього питання і винних ми вже знайшли. Це колись найбільші в країні нафтотрейдери, завдяки цілому ряду маніпуляцій отримали величезних розмірів "невозвраткі" (неповоротні кредити), які власне і потопили банк.
Український аналог «СБС-Агро»
Банк "Україна" був правонаступника Агропромбанку СРСР (українське відділення) і був одним з трьох найбільших фінансових установ України. Будучи по суті українським аналогам покійного після дефолту 1998 року "СБС - Агро", банк "Україна" мав найбільшої філіальною мережею в Україну, яка покривала фактично кожен районний центр країни.
У систему банку входили головний офіс, 26 регіональних дирекцій і понад 1100 безбалансових відділень. Акціонери банку - більше 337 тис. осіб.
Валюта балансу банку станом на 1 квітня 2001 склала 4,5 млрд. грн, обсяг кредитного портфеля -. 1,37 млрд. грн. (З них більше 70% - кредити підприємствам АПК), сплачений статутний фонд - понад 70,3 млн. грн.)
Клієнтами банку були понад 1,7 млн. фізичних і більше 200 тис. юридичних осіб, у тому числі російські компанії і фзіліца. Всі вони постраждали від розвалу фінансового інституту і безнадійно сподіваються дочекатися своїх грошей вкладених в банк.
МВФ закрив "Україна", а звинуватили в цьому Ющенко
Наприкінці травня минулого року Леонід Кучма при всьому чесному народі звинуватив уряд у надмірному затягуванні вирішення проблем банку "Україна". Звинувачення важко було назвати безпідставними.
На роботу банку негативно вплинула практично безнадійна заборгованість за кредитами, виданими під урядові гарантії. Крім того, позначився і фінансова криза 1998 р.
Міжнародний валютний фонд і Світовий банк до цього дня із завидною регулярністю називають невирішені проблеми АК АПБ "Україна" мало не головною перешкодою у відновленні свого кредитування держави Україна.
Зрештою, керуючий директор МВФ Херст Келер, зажадав від уряду Ющенко в ультимативній формі закрити банк. Відповідна нота була направлена Кабміну та її копія є у кореспондента FLB.
У результаті в липні 2001 року Національний банк України почав процедуру банкрутства, за що тут же був підданий критиці з боку Леоніда Кучми. При цьому президент зазначив, що НБУ мав і має монопольне право на контроль стану банків, у зв'язку з чим він відповідальний за падіння "Україна".
Кучма також сказав, що на Нацбанку також лежить частина провини за масштабну витік капіталу і тінізацію Україні в минулі роки.
Він сказав, що фактично всі олігархічні групи створені при непротивлення банків. "Що, були сліпі?", - Поцікавився президент.
Одночасно частина політиків звинуватили у банкрутстві "Україна" Віктора Ющенка, який очолював НБУ в 1993-1999 роках і звільненого на початку цього року міністра фінансів України Ігоря Мітюкова.
Не можна сказати, що Національний банк Україна свого часу не турбувало стан банку «України», але багаторазові спроби НБУ залучити для банку приватного інвестора не увінчалися успіхом.
Нафтові кредити
Реальним злим генієм розвалив "Україна" і наробила так багато шуму в незалежній державі виявилася зовсім не одіозна фігура прем'єра, а цілий ряд невідомих широкій громадськості нафтотрейдерської компанії.
Велика частина неповернених АКБ «України» кредитів припадає на компанії, які займалися поставками нафтопродуктів українського агропрому. Але документально підтверджена наявність кредитних ресурсів не завжди означає, що борги будуть повернуті, бо не у всіх боржників є на те бажання.
За даними Головного управління Державної служби по боротьбі з економічними злочинами МВС України (ГУ ГБЕП), з 558 млн. грн. ($ 1 = 5,2 гривні) кредиторських боргів банку «Україна» більше 280 млн. не повернуто компаніями, які займалися торгівлею нафтопродуктами. Найбільші серед них - «Нафта К» (165,7 млн гривень.), «Інтерагро» (нині «Технопарк»), «України-нафта», «Атланта Інтернешнл», «УкрРос» і деякі інші.
Схема роботи на позикових коштах була проста - під отриманий кредит в Росії чи Білорусі закуповувалися нафтопродукти або нафта перероблялася на давальницьких умовах на українських НПЗ, а потім пальне реалізовувалося сільгоспвиробникам для посівної і жнив. Як правило, аграрії розраховувалися «натурпродуктом». Особливо в ходу було зерно, під реалізацію якого створювалися навіть окремі фірми, як, наприклад, «Хліб Україна» або «Зерно України». Отримані сільськогосподарські продукти реалізовувалися на внутрішньому або зовнішньому ринках, а кредит повертався частково або не повертався взагалі.
Як «Нафта-К» завалила «Україна»
Найбільш великим боржником банку «Україн», за даними ГУ ДСБЕЗ, є компанія «Нафта К», яка заборгувала банку 165,7 млн. грн. ($ 31,8 млн).
Довідка FLB:
ЗАТ "Нафта-К" зареєстровано 17.11.1997 р, у Дніпровському районі м. Києва, по вул. Попудренка, 42. Основний вид діяльності - оптова торгівля.
Керівник: Ксьонзенко Валерій Петрович, 1962 р.н.
Засновники ЗАТ "Нафта-К":
1. Ксьонзенко Валерій Петрович (одночасно є засновником або керівником ЗАТ "Комінвест", ТОВ "Одеський портовий маслоперегрузочний комплекс", ЗАТ "АМП-Запоріжжя-Нафта-К", ЗАТ "Укрімпекс", ТОВ "Унекс", ЗАТ "Укрексімнафтопродукт", "Коіус -Ю ", ЗАТ" Укрімбекс ", ТОВ" Унекс ", був заступником генерального директора ТОВ" Україна-нафта »(до речі, ще один великий боржник банку України).
2. Черниш Олена Олегівна
3. Шатило Галіна.Александровна
«Нафта К» - колись одна з найбільших нафтотрейдерської структур України, яка входить в сферу інтересів Олега Іщенка, народного депутат, який очолював до приходу у Верховну Раду Україну компанії "Укрексімнафтопродукт" і "Ол-банк".
У 1997 році, ЗАТ «Нафта-К» уклало договір з австрійською фірмою «Vimet Metallhaudelsges GMBH» на постачання пшениці на суму $ 3,45 млн. Зерно було поставлено лише на 686 373 тис. доларів. В "Україна" повернено 486,792 тисячі. Решта суми досі не повернуто.
Також між «Нафта-К» і «Vimet Metallhaudelsges GMBH» був укладений контракт АР 1/0112-93 на закупівлю в останньої сирої нафти в кількості 1,800.000 - 2.400.000 тонн з подальшою її переробкою на ВАТ «ЛиНОС». Нафта, звісно ж, теж не була куплена і перероблена.
У результаті надмірний обсяг кредитів взятих ЗАТ "Нафта К" у банку "Україна" зацікавив правоохоронні органи ще в 1999 році, коли проводилося розслідування кримінальної справи у зв'язку з тим, що АКБ "Україна" кредитував ЗАТ "Нафта-К" на загальну суму $ 60 млн. і не повернуло банку $ 30429949,66.
Тоді в ході розслідування фактично стало очевидно, що вся схема отримання кредиту була типовим розкраданням неповоротних ресурсів, з підкупом посадових осіб банку главою "Нафта К" Валерієм Ксьонзенко.
Так директор центру стратегічних досліджень і прогнозування АК АПБ "Україна" Ігор Миколайович Некрасов, який клопотав про отримання кредиту після відходу з банку пішов на роботу заступником керівника ЗАТ "Нафта-К", а компанія отримала один з найбільш значущих кредитів в українській історії.
Інші "герої"
Цікаво, що обдурив "Україна" через "Нафта К" Валерій Ксьонзенко цим не обмежився і підключився до реалізації схеми «відсмоктування» грошей через колишнього керівника "Україна" Бориса Супіханова.
21 травня 1999 загальні збори акціонерів АКБ "України" переобрали Рада банку, Згідно з рішенням зборів голови Ради банку Віктора Ситника звільнили з посади у зв'язку з поданою ним заявою, заступника голови Ради - Станіслава Бабенко - за власним бажанням. Новим головою був обраний Віктор Сацюк, його заступником - А. Волков, ще одним заступником обрали Сергія Федоренка - голови ради директорів ЗАТ "Укррос", президентом якого був В. Сацюк. На зборах також був скорочений, з 32 до 16 осіб, склад Ради банку та затверджено президію в особі В. Сацюка, А. Волкова, С. Федоренко, Б. Супіханова, і Л. Козаченко.
У 2000 році було зареєстровано ЗАТ "Зерно України", головним засновником якої стало ЗАТ "Нафта-К". Директором цієї структури призначили Бориса Супіханова. Через два місяці Борис Карабаевіч правда одумався і поставив номінальним директором свого сина Супіханова Геннадія Борисовича, хоча фактично всіма справами в фірмі "Зерно України" розпоряджався батько.
Зате синові знайшлося інше практичне застосування - він керував компаніями ЗАТ "Інтерагро" та ЗАТ "Агро Нова". Компанія "Інтерагро" є третім за величиною кредитором "Україна", заборгувавши їй 75 млн. гривень ($ 14,4 млн) .. "Інтерагро" в свій час, крім здійснення оптової торгівлі нафтопродуктами, починала організовувати власну роздрібну мережу АЗС під торговою маркою "Сатка". Таких АЗС було побудовано тільки 5 штук в Київській області, але як повідомили в компанії, ще на початку поточного року компанія згорнула експансію в роздрібну мережу і навіть мала намір продати автозаправки. З чим це було пов'язано, в компанії не повідомили, але очевидно вже тоді в "Інтерагро" (яку, як ми вже писали очолював син колишнього керівника банку "Україна") готувалися до краху банку.
У 2000 році в правоохоронні органи р. Києва звертався заступник голови АКБ "Україна" Полетуха А.В., повідомивши про те, що керівник ЗАТ "Інтерагро" Супіханов Г.Б. і головбух Галина Лівшенко шахрайським шляхом заволоділи грошовими коштами банку і використовували їх на власний розсуд.
Другим за величиною нафтовою боржником банку "України", після "Нафта К" є "України-нафта», на частку якої припадає 91 млн. грн. боргу. Назва компанії дозволило деяким аналітикам і навіть банкірам сплутати її з ВАТ "Укрнафта". Але, як повідомили в прес-службі ВАТ "Укрнафта": "У нашій компанії не існує заборгованості перед банком" Україна ". Вся інформація про цей поширюється опонентами "Укрнафти" і не відповідає дійсності ".
Дійсно "України-нафта» на відміну від "Укрнафти" ніколи не видобувала нафту. Зате вона по суті займалася тим же, що і "Нафта К" - спекуляцією на ринку нафтопродуктів і отриманням неповоротних кредитів. Не дивно, що заступником директора цієї компанії у свій час був Валерій Ксьонзенко.
Можна впевнено говорити що консорціум пов'язаних з Валерієм Ксьонзенко компаній повинен Агробанку 331 700 000 гривень з 558 000 000 або 60% всіх коштів!
Ще кредитори "від горючки"
Інші великі дебітори банку - (.. Борг 31 млн грн), фірми "Атланта Інтернешнл", "Артекс" (24 млн грн ..), "Республіка", "Україна-холдинг-лізинг", "Хліб України". "Атланта Інтернешнл" займалися торгівлею пальним великооптової, у тому числі його імпортом.
"Борги є, ми поки не можемо їх погасити, от і весь коментар", - повідомили в "Атланта Інтернешнл".
Ситуація навколо ще одного боржника - компанії "Укррос" - цікава тим, що за розслідування заборгованості взялися народні депутати. Компанія займалася кредитуванням вітчизняного аграрно-промислового комплексу - навесні селяни отримували мінеральні добрива, пальне, а розраховувалися восени, після збору врожаю. Така схема співпраці з сільгоспвиробниками несе великі ризики, як об'єктивні (неврожай), так і суб'єктивні (інфляція). Компанії вдавалося уникати подібних проблем і вчасно розраховуватися з банком. Але ситуація змінилася після фінансової кризи 1998 року, коли найбільше постраждали як банківські структури, так і виробники, зокрема селяни. Тому основна дебіторська заборгованість компанії перед банком "Україна" і була утворена в 1998 році.
Як повідомив народний депутат Григорій Омельченко, "виправдання" УкрРос "про те, що їм не повернули кредити у зв'язку з тим, що сільгоспвиробники не розрахувалися, - зрозумілі. Але от тільки більшість аграрних підприємств, в які вкладалися кошти компанією "Укррос", належало цій же фірмі ".
У компанії ж наполягають на тому, що кон'юнктура ринку і криза не ділить селян на "своїх і чужих". "Станом на 1 січня 2001 року, нам повинні 178 сільськогосподарських підприємств, більша частина яких і сьогодні не в змозі розрахуватися за отримані від нашої компанії у свій час гроші, сільгосптехніку, паливно-мастильні матеріали, мінеральні добрива», - каже Олег Шавлак, генеральний директор ЗАТ "Укррос".
Що стосується перспектив погашення боргів, то в компанії відзначили, що графік їх погашення виконувався в минулому році бездоганно. Крім того, "Укррос" вже зняті зобов'язання банку перед західними партнерами на суму $ 2,7 млн., І сьогодні тривають переговори про зняття компанією як взаємозаліку аналогічних заборгованостей банку "Україна" в розмірі $ 2 млн. і DM1 млн.
Гра "звинуватив іншого"
Цікаво, що сам Ксьонзенко відчайдушно намагається перекласти свою провину за банкрутство банку «Україна» на інших. "Він неодноразово ініціював у пресі негативні публікації проти інших фірм, у тому числі і через нашу фірму», розповів FLB джерело в українському бюро політичного консалтингу ПЕНТА. Зі слів джерела особливо Валерій Ксьонзенко був незадоволений своїми конкурентами на ринку нафтопродуктів - компаніями ПІІ «УкрРос», ЗАТ «Укртатнафта» та ВАТ «ЛиНОС», проти яких і замовляв PR-компанії.
Тим часом слідство у справі банку «Україна» триває. "На сьогодні до відповідальності притягується 25 співробітників його відділень і філій, в тому числі два директори регіональних відділень і три заступника, за якими доведено, що вони злочинним бездіяльністю сприяли неповернення кредитів. За порушеними кримінальними справами вже повернена сума в 145 млн. грн. за статтею «фінансове шахрайство", повідомили FLB в Головному управлінні Держслужби по боротьбі з економічними злочинами.
Назва компанії - боржника
Сума заборгованості включаючи пеню, млн. грн
Примітка
"Нафта К" 165,7 Розраховуватися збирається тільки після погашення заборгованості перед нею з боку низки НПЗ, незважаючи на те, що компанія продовжує стабільну роботу на ринку нафтопродуктів.
"Україні - нафта» 91
"Технопарк" (колишня "Інтерагро") 75 Розрахунок тимчасово відкладений у зв'язку з реорганізацією фірми.
"Укррос" Ок. 35 Розрахунок буде проведений найближчим часом. Ведуться переговори про погашення заборгованості в 15 млн. грн. в якості взаємозаліку.
"Атланта Інтернешнл" 31
"Артекс" 24
Джерело: АКБ "України", ГУ ДСБЕЗ МВСУ, власні дані FLB
Олександр Дальченко,
спеціально для FLB
|
| |
| |
|
