|
Хроніка знищення банку "Україна"
| | -
| Aloha | Дата: Вівторок, 08.11.2011, 18:41 | Повідомлення # 6
|
 >=150
Група: Модератори
Повідомлень: 186
Статус: Offline
| Про подальшу долю БАНКУ «України»
MIGnews.com.ua
Рішення про подальшу долю банку "України" буде прийнято в жовтні, повідомив у вівторок на брифінгу в НБУ заступник голови Національного банку України Володимир Кротюк. Він зазначив, що комісія, створена урядом і НБУ, обговорює заходи, які можливо прийняти щодо банку "Україна". Правління Нацбанку буде приймати рішення з цього банку тільки погодивши його з урядом.
За словами заступника голови глави НБУ, він не хотів би обговорювати конкретні заходи по банку "Україна", вважаючи розголошення інформації передчасним. Він не підтвердив і не спростував можливість введення тимчасової адміністрації в банку "України". Разом з тим він сказав, що такий захід обговорюється давно. "Все буде вирішувати комісія", підкреслив В. Кротюк.
Нагадаємо, реформування АКБ "України" є однією з умов Міжнародного валютного фонду для відновлення кредитування України за програмою розширеного фінансування EFF. На думку прем'єр-міністра України Віктора Ющенко, банку "Україна" необхідно "зрадити динамізм", залишити його на банківському ринку і, зокрема, сконцентрувати його діяльність на аграрному ринку. Прем'єр-міністр зазначив, що уряд ставиться до діяльності АКБ "України" як до "надзвичайно важливого фінансового інституту".
УРЯД серйозно зайнятися БАНКОМ "УКРАЇНІ"
Уряд України затвердив розпорядження "Про деякі заходи щодо сприяння стабілізації діяльності АК АПБ" Україна ".
Заходи, передбачені розпорядженням, будуть оприлюднені після його доопрацювання з урахуванням всіх зауважень і затвердження Прем'єр-міністром України Віктором Ющенко.
Реорганізація АК АПБ "Україна" є однією з умов відновлення кредитування Міжнародним валютним фондом за програмою розширеного фінансування.
Акціонерний комерційний агропромисловий банк "Україна" був створений в 1990 році на базі республіканської контори й установ Агропромбанку СРСР. Клієнтами банку в даний час є більше 1,7 млн. фізичних осіб і більше 200 тис. юридичних осіб, акціонерами банку - більше 337 тис. осіб.
"Український Фінансовий Сервер".
|
| |
| | -
| Aloha | Дата: Вівторок, 08.11.2011, 18:48 | Повідомлення # 7
|
|
>=150
Група: Модератори
Повідомлень: 186
Статус: Offline
| 2. Матеріали за 2001 рік:
Прокажений БАНК?
Єгор СОБОЛЄВ
Приїжджав до Києва на три дні куратор Центральної Європи в МВФ Джон Одлінг-Смі змусив владу повернутися до проблеми кризового банку "України". Уряд втретє пообіцяло її вирішити. Граничний термін встановлено - 1 липня. Швидше за все, ці п'ять місяців влада витратить даремно. Ніхто не хоче закривати банк, де зберігають гроші 1,7 млн. осіб. У той же час ніхто не виявляє бажання його "виправити". До нього краще не торкатися. У результаті один з найбільших банків країни може голосно і болісно впасти.
Банк "Україна" почав відчувати великі проблеми в 1998 році. За офіційною версією банку, він слідом за тодішнім урядом постраждав від російської кризи. За оцінками експертів, проблеми банку зробили його ж менеджери. Взагалі "України" виховала багато відомих банкірів і чиновників. Віктор Грибков очолює Ощадний банк, Ігор Францкевич - Райффайзенбанк-Україна. Ігор Мітюков працює міністром фінансів, а Віктор Ющенко - прем'єр-міністром. Однак статус кузні кадрів для банку обернувся проблемами. Поставляючи управлінців іншим, він залишив дуже мало для себе. Жоден з його голів правління не пішов на підвищення. Всі терпіли невдачу, парашютіруя в маленькі банки або на нижчі посади.
До того ж від радянських часів "Україна" дісталася дуже небезпечна клієнтура - сільськогосподарські підприємства. Розбещуєте урядом з одного боку і обплутані бандитами - з іншого, аграрії дуже погано платили за кредитами. Разом з крадіжками менеджерів це зіграло з "України" злий жарт. На стику весни-літа 1998 року банк став втрачати платоспроможність і нести збитки.
Спочатку на той момент другий за величиною банк виглядав легко хворим. У ньому було чудово поставлені операції на фінансовому ринку і міжнародний бізнес. Він користувався довірою фізичних осіб, і його акції хотів купити ЄБРР. Він був занадто великим, щоб не отримати підтримки влади. Здавалося, слід підтягнути турбують кредитні та аналітичні напрямки - і все буде в порядку. Відповідальний за початок кризи голова правління Віктор Кравець пішов до Національного банку. Його з антикризовою програмою змінив заступник голови Дмитро Гриджук. НБУ підтримав нове правління, дуже швидко відкривши "Україна" стабілізаційний кредит в 150 млн. гривень. Гриджук пообіцяв, що банк одужає.
Однак нова команда виявилася слабкою. Вона не тільки не нейтралізувала хворобу, але й дала їй можливість посилитися. 1998 рік "України" закінчила з величезним збитком у 123 млн. гривень. Ще грізний, але хитаючийся банк атакували конкуренти. Кожен з шести інших найбільших банків відрізав по шматочку пирога. Кращі клієнти йшли, посилюючи проблеми. Слідом за ними йшли професійні службовці, не витримуючи відчуття безперспективності і падіння зарплат.
Зрештою, слабкістю банку скористалися його боржники. Один з них - очолювана народним депутатом Володимиром Сацюком група "УкрРос" викупила в уряду 13% акцій "Україна". Це зробило її найбільшим акціонером банку. У травні 1999-го Сацюк змінив на посту голови ради банку Віктора Ситника. Через місяць з банку були звільнені три заступника голови. Через два Сацюк звільнив Гриджука, призначивши на його місце заступника голови Петра Міхєєва.
Час Сацюка стало для "Україна" дуже спірним періодом. Спочатку він вдихнув в банк оптимізм. "Україні" відчула, що вперше з радянських часів у неї з'явився господар. До цього акції банку були розпорошені, тобто банк був нічиїм, що, в принципі, розкладав керівництво. Сацюк, який прийшов з аграрного бізнесу, був набагато сучасніше і агресивніше Ситника. Той користувався підтримкою вже почав здавати позиції Олександра Ткаченко, у той час як Сацюку протегував допомагав Президенту переобиратися Олександр Волков. Нові зв'язки дозволили банку почати погашення проблемних кредитів. "Україні" посилила внутрішню дисципліну, спробувавши взяти за горло глав регіональних дирекцій. Вона провела стратегічно важливу реформу філіальної мережі. В результаті другу половину 1999 року банк закінчив навіть з невеликим прибутком. Правда, збитки першої половини висіли каменем, і в цілому рік приніс мінус в 96 млн. гривень. Разом з 120-мільйонним збитками 1998 року він зжер капітал банку. Йому вже були потрібні не тільки нові технології, а й нові гроші.
Сацюк їх не дав. Деякі джерела стверджують, що він з самого початку прийшов у банк, щоб не повертати йому борги своїх компаній. Інші кажуть, що він просто не розглядав "Україна" як центральну частину свого бізнесу і не міг робити на неї ставку. У будь-якому випадку з початком минулого року ситуація знову стала погіршуватися. Перший квартал приніс збитки в 44 млн. гривень. Після цього приватний банк став привертати підвищену увагу влади. Тривогу підняв Міжнародний валютний фонд. Його експерти попередили Кабмін і Нацбанк, що падіння банку, який обслуговує 1,7 млн. фізичних осіб і більше 200 тис. корпоративних клієнтів, - це страшно. МВФ зажадав від влади взяти ситуацію під контроль. Весна-літо пішли на переговори, а у вересні Національний банк ввів в "Україну" тимчасову адміністрацію. Главою адміністрації був призначений лідер Індексбанка Віктор Тополов. Цей банкір з хорошою репутацією, правда, ніколи не працював у великому банку, пообіцяв вивести "Україна" зі збитків протягом року. Після цього він замовк, і вже чотири місяці "України" оповита не дуже райдужною завісою секретності. Що-що Тополову вдається. Збитки банку в четвертому кварталі склали приблизно 8 млн. гривень проти 88 млн. за січень-вересень. Банк зміг домогтися повернення більшої частини кредитів, виданих селянам під посівну-2000. Однак це локальні успіхи. "Україна" потрібно вливання грошей, новий персонал і хороший план за потужної підтримки НБУ і уряду. Поки є тільки план. Все інше тимчасова адміністрація сама знайти не в змозі, а влада боїться братися за банк. Експерти НБУ занадто недосвідчені. За десять років роботи Нацбанку жодного разу не вдалося врятувати хоча б один великий банк. Тому починати з "Україною" дуже ризиковано. В уряді банківських санаторів немає взагалі, так як і не повинно бути. У результаті ніхто нічого практично не робить. Замість рішень генеруються найекзотичніші ідеї - від переведення рахунків в не набагато більш благополучний Ощадний банк до дроблення "Україна" на декілька банків. При цьому НБУ хоче, щоб рішення ухвалив уряд, а Кабмін каже, що це питання НБУ. На тих і інших тиснуть МВФ зі Світовим банком. Тема "Україна" стала однією з найболючіших на переговорах з основними кредиторами. Між тим, від краху банк досі рятувала лише вкрай погана обізнаність і обачність населення. Купуючи падаючі долари, фізособи проте не бояться тримати гроші в банках збиткових. Але не відчуваючи потужних зовнішніх ударів, банк має запас міцності зсередини. При цьому ризик його розвалу невиправдано великий. На 1 жовтня минулого року в "Україну" перебувало 418 млн. вкладів населення, 411 млн. депозитів юридичних осіб і 167 млн. бюджетних грошей. Фактично крах "Україна" рівносильний загибелі п'яти банків "Слов'янський".
|
| |
| | -
| Aloha | Дата: Вівторок, 08.11.2011, 18:49 | Повідомлення # 8
|
|
>=150
Група: Модератори
Повідомлень: 186
Статус: Offline
| Хто не дає піднятися гігантові?
Як банк "України" Київським м'ясокомбінатом керував.
А. Будило
Київський м'ясокомбінат на початку 90-х років - це:
державне підприємство;
трудовий колектив чисельністю близько 4 тис. чоловік;
виробництво 200 тонн м'яса і 150 тонн ковбасних виробів на добу; -10 тонн пельменів;
30 тис. умовних банок консервів;
120 одиниць вантажного транспорту;
У Радянському Союзі рівними йому по потужності були тільки Московський і Ленінградський м'ясокомбінати.
Його очисні споруди та лабораторія з контролю якості продукції не мають собі рівних в Україні.
У 1997 році на Міжнародній виставці в Парижі підприємство удостоєне Гран-прі за якість продукції і великий асортимент (150 видів) виробів. Комбінат увійшов до п'ятірки найбільших м'ясопереробних підприємств Європи.
Київський м'ясокомбінат сьогодні - це:
акціонерне товариство відкритого типу;
замість 4 тис. працівників у списках підприємства числиться не більше 1,5 тис. осіб. Та й ті перебувають у неоплачуваних відпустках. Щодня на роботу виходять порядку 250-150 чол. В основному, службовці й допоміжний персонал.
у фінансово-економічному плані підприємство фактично є на даний момент банкрутом.
Причина? Причина банальна. Київський м'ясокомбінат, з ініціативи свого директора С. Ратушного одним з перших в країні став на шлях приватизації. Саме директор всіма правдами і неправдами втягував трудовий колектив в цю авантюру і таки домігся свого. Вже в 1993 році Київський м'ясокомбінат стає акціонерним товариством.
Сподіваючись, що нова форма власності значно поліпшить матеріальне становище працівників комбінату, люди віддавали останні копійки, щоб викупити його у власність трудового колективу.
Але не тут-то було. Замість нарощування обсягів виробництва, збільшення зарплати робітників, вирішення накопичених соціальних проблем, керівництво прийнялося тринькати кошти підприємства на свій розсуд. А тим, хто намагався з'ясувати, куди і на що йдуть кошти, затикали рот посилаючись на те, що фінансова діяльність комбінату, мовляв, є комерційною таємницею.
Профком підприємства має докази того, як розкрадалися гроші з центральної каси КМК, закуповувалося обладнання за невиправдано високими цінами, притім непридатний до роботи, як укладалися фіктивні договори, організовувалися дорогі поїздки керівництва за кордон в особистих цілях, бралися
великі кредити під високі відсотки (60-80%) і т.д. і т.п.
В цей же час, в 1992 р. уряд приймає рішення про налагодження виробництва вітчизняного інсуліну на базі Київського м'ясокомбінату. Сировиною для виробництва українського інсуліну повинен був стати свинячий інсулін, з якого, шляхом заміни однієї амінокислоти на іншу виходить готовий медпрепарат. У 1993 р. для створення цеху з виробництва інсуліну уряд залучає німецький кредит у розмірі 94,5 млн. марок, а Мінфін надає підприємству кредит у розмірі 5,7 млн. грн. під 30% річних. Колектив також вносить значний вклад у цю справу.
У 1997 р. уряд приймає рішення перетворити будується цех з виробництва інсуліну в самостійне підприємство - закрите `jvhnmepmne товариство" Індар ". Статутний фонд фармацевтичного гіганта поділяють в такій пропорції - державі 70,7%, м'ясокомбінату - 29,3%. Будівництво "Індару" тривало до 1999 р. І нарешті, у червні цього ж року сам пан президент в урочистій обстановці відкриває підприємство.
Що стосується м'ясокомбінату, то місяцем раніше, у травні 1999 р., Банкікредітори виставляють йому вимоги негайно погасити заборгованість, що накопичилася за кілька років. Сума, яку необхідно відшкодувати, становить близько 30 млн. грн. Підприємство фактично опиняється на межі банкрутства.
Його працівники, втративши всяку надію отримати свої кровні, починають масово збувати належні їм акції, які за викидними цінами скуповує банк "Україна" і таким чином стає власником 52% акцій м'ясокомбінату.
Не отримавши грошей, в жовтні 1999 р. кредитори ініціюють в Арбітражному суді м.Києва справу про банкрутство Київського м'ясокомбінату. З метою недопущення розкрадання та розтягування майна підприємства до проведення санації (системи заходів, спрямованої на оздоровлення фінансово-господарського стану
боржника) Арбітражний суд виносить ухвалу:
Накласти арешт на все майно, що належить комбінату.
Заборонити будь-які дії з майновими активами підприємства.
Зобов'язати АТ "Київський м'ясокомбінат" передати належний йому пакет акцій ЗАТ "Індар" АКБ "Славутич", а інші цінні папери на зберігання в АКБ "Укрсоцбанк".
Але жоден з цих пунктів виконано не був. Розкрадання і розтягування підприємства тривало.
21 березня 2000 Арбітражний суд м. Києва, згідно з рішенням комітету кредиторів, виносить рішення про проведення санації АТ "Київський м'ясокомбінат".
Санатор - товариство з обмеженою відповідальністю "Карина", взяв на себе зобов'язання протягом 2000 р. відновити платоспроможність підприємства, до травня поточного року погасити борги із зарплати, а до жовтня - борги юридичним особам.
Трудовий колектив вітав таке рішення, сподіваючись, що справа зрушиться, нарешті, з мертвої точки.
Але прокурор м.Києва Гайсинський 30 березня призупиняє його виконання, і 22 травня вносить до Арбітражного суду м. Києва протест, вимагаючи скасувати рішення про визначення ТОВ "Карина" санатором м'ясокомбінату і призначити для цього банк "Україна", не дивлячись на те, що у нього на той момент були серйозні фінансові проблеми.
24 липня поточного року Арбітражний суд м. Києва відхиляє протест міської прокуратури. Процес санації начебто рушив з місця. Але 25 вересня вже заст. Генерального прокурора України Кудрявцев вносить протест у Вищий арбітражний суд з вимогою скасувати рішення Арбітражного суду м. Києва від 21 березня про санації комбінату, яке, в разі його виконання, призвело б підприємство до ліквідації.
У серпні працівники підприємства звернулися до голови київської міської адміністрації А. Омельченка з проханням зустрінеться з трудовим колективом.
Дізнавшись про те, що 18 серпня на підприємство приїжджає А. Омельченко, адміністрація комбінату відправляє всіх працюючих у відпустку за свій рахунок, щоб ті не змогли поговорити з мером по душах.
Тому що комбінат вже більше року не випускає ковбасної продукції, керівництво закуповує ковбасу на стороні і пред'являє міському голові як вироби власного виробництва. Столичні ЗМІ публікують інформацію про те, що підприємство виробляє на добу 8 тонн ковбаси, тобто, з подачі адміністрації підприємства, дезінформують і влада, і громадськість.
Яка ж була реакція градоначальника щодо можливих способів виведення гіганта м'ясопереробної промисловості з кризи? Ознайомившись із ситуацією на підприємстві, А. Омельченко висловився досить радикально: "А чи потрібні такі комбінати місту? М'ясокомбінат був власністю держави, а не міста. Зараз власник та інвестор - банк "Україна". Напевно, його керівництво має якісь думки і плани ".
От і все. Те, що багатотисячний колектив залишився без роботи і без зарплати, нікого вже не хвилює. Те, що до Києва безконтрольно завозиться і реалізується м'ясопродукції, м'яко кажучи, сумнівної якості, також нікого не чіпає.
Куди тільки не зверталися робітники підприємства в пошуках захисту і справедливості. Все марно.
І зверніть увагу, - спрямоване на ім'я президента Л. Кучми звернення трудящих з проханням захистити трудовий колектив і м'ясокомбінат, забезпечити виконання Арбітражного суду про його санацію, припинити втручання прокурора Гайсинського в цей процес, з чиєї вини підприємство несе величезні збитки, направляється на розгляд того ж ... Гайсінкому. Направляють працівники комбінату звернення на ім'я голови Верховної Ради І. Плюща - результат той же.
Повідомлення відредагував Aloha - Вівторок, 08.11.2011, 18:50 |
| |
| | -
| Aloha | Дата: Вівторок, 08.11.2011, 18:51 | Повідомлення # 9
|
|
>=150
Група: Модератори
Повідомлень: 186
Статус: Offline
| Триває криза управління в банку "України"
Корреспондент.net
Екс-глава правління банку "Україна" піде під суд
Порушено кримінальну справу проти колишнього голови правління акціонерного банку "Україна" Віктора Кравця. Про це повідомив УНІАН з посиланням на джерело в правоохоронних органах.
Колишнього голову правління банку підозрюють у тому, що він, перевищуючи свої службові повноваження, підписав договір поручительства про повернення 1,2 млн. грн. кредиту акціонерним товариством "Українські напої» акціонерному банку "Промінвестбанк". Отриманий кредит суспільство не повернуло, а 1,2 млн. грн. були зняті з рахунку банку "Україна".
Глава тимчасової адміністрації КБ "України" подав у відставку
Віктор Тополов подав заяву до Національного банку України з проханням звільнити його з посади голови тимчасової адміністрації Акціонерного комерційного агропромислового банку (АКАБ) "України".
Про це повідомив агентству Інтерфакс-Україна інформоване джерело в банківських колах.
Джерело не назвав причин такого рішення Тополова. Між тим, у банку "України" не підтвердили, але і не спростували дану інформацію. Прес-служба Нацбанку не коментує інформацію про можливу відставку Тополова.
Нацбанк ввів в "Україну" режим тимчасової адміністрації на чолі з Тополовим 25 вересня минулого року терміном на один рік.
Як раніше повідомлялося, НБУ визначив групу інвесторів банку "України", які протягом 10 днів переведуть на рахунки банку близько 100 млн. грн. для підвищення його платоспроможності та ліквідності.
Під минулий вівторок у банку "Україна" відбулася зустріч представника цієї групи інвесторів з тимчасовою адміністрацією та керівниками регіональних дирекцій банку за участю заступника голови НБУ Володимира Кротюка та директора генеральної дирекції банківського нагляду НБУ Петра Андрущенко.
У ході зустрічі сторони досягли домовленості про проведення найближчим часом зборів акціонерів банку, яке розгляне питання проведення емісії акцій на загальну номінальну суму 250 млн. грн.
Передбачається, що цю емісію акцій в повному обсязі викупить група інвесторів.
Банк "Україна" входить до вісімки найбільших українських банків. Валюта балансу банку на 1 серпня 2000 року становила 4,7 млрд.грн, обсяг кредитного портфеля -. 1,5 млрд. . Грн, капітал - 227 млн. грн. Сплачений статутний фонд банку - 70 339 млн. грн. Останні 9 емісія акцій банку, оголошена в березні минулого року на суму 10 млн. грн. (Номінал акцій 1 коп.), Була завершена з нульовим результатом.
Фінансова криза 1998 року і заборгованість по кредитах під урядові програми негативно вплинули на стан справ банку, який протягом останніх двох років працює зі збитками. У зв'язку з цим з 25 вересня минулого року НБУ ввів в банку на один рік управління тимчасової адміністрації, що є однією з вимог Міжнародного валютного фонду.
|
| |
| | -
| Aloha | Дата: Вівторок, 08.11.2011, 18:52 | Повідомлення # 10
|
|
>=150
Група: Модератори
Повідомлень: 186
Статус: Offline
| Банк "Україна" - чого ми чекаємо?
... Нових збитків?
Віталій Ружанський
13 квітня 2001
Найдовша в історії банку "Україна" 3-х місячна хвиля клієнтських неплатежів 2001 року і повний параліч процесу кредитування вимітають з банку останніх клієнтів. А в банку - тиша і благодать. Всі чекають. Чого? Адже чим довше чекати, нічого не роблячи, тим складніше буде надолужувати згаяне. І якщо банк все ж вийде з кризи, її менеджерам всіх рівнів доведеться докласти максимум зусиль з повернення хоча б частини втрачених клієнтів. А для цього потрібні будуть уже понад зусилля, щоб зробити послуги банку конкурентоспроможними. У кожному разі попереду у банку велика і складна робота, що вимагає неординарних рішень.
Поки що конкретних пропозицій з виведення банку з кризи не видно. Всі розмови зводяться до пошуку грошей для санації банку, тобто для розрахунків за боргами банку та розблокування клієнтських платежів. І хоча у НБУ та уряду є проект забезпечення санації банку і нормалізації його ліквідності, але це тільки половина справи. А далі що? Чи є подальша програма посткризового розвитку банку? Якими шляхами банк повертатиме собі добре ім'я, і відвойовувати своє місце на банківському ринку в умовах сильної конкуренції?
Існує думка, що банк зможе "підняти" тільки реальний власник. Але, де гарантія, що новий власник у черговий раз не "використовує" банк у своїх цілях, і через рік нам знову не доведеться вирішувати ту ж проблему з банком "Україна"? Гарантувати це може тільки КОНКУРС програм-концепцій подальшого функціонування банку після процесу санації. Адже гроші санатора самі по собі не вирішать проблеми, одних грошей недостатньо, головне - програма їх використання. Банку для виходу з кризи і нормального функціонування потрібні не гроші, не ресурси самі по собі, а ресурсні клієнти і розумно організована система обороту і примноження грошей.
Відсутність такої розумної стратегічної програми розвитку та завоювання банком лідируючих позицій на ринку банківських послуг давно є відмінною рисою і причиною всіх проблем банку. На жаль, у банку ніколи не було ні програми залучення й утримання стратегічно важливих клієнтів, ні програми розповсюдження банківських послуг, ні навіть елементарного девізу, такого як "надавати клієнтам конкурентоспроможні банківські послуги та продукти максимально високої якості".
Чому державні чиновники всіх рівнів завжди втручалися в роботу банку, в процес видачі кредитів? Тому, що банк - агропромисловий банк (!) - Не зміг їм протиставити свою власну обгрунтовану альтернативну програму розвитку агропромислового комплексу. І так буде до тих пір, поки банк не розробить таку програму, і акценти в економічній політиці держави не будуть перенесені із застарілого неефективного ручного державного (?) Управління приватним (!) Агросектором економіки на ринкове самоврядування цивілізованих бізнес-структур.
Такою програмою міг би стати проект створення на базі банку "Україна" (який має достатній для цього потенціал - кадровий, технічний і розгалужену мережу філіалів по всій країні) системи кругообігу капіталу - агропромислового холдингу або фінансово-агропромислової групи (ФАПГ) з добровільним залученням зацікавлених виробників і постачальників матеріально-технічних і паливних ресурсів, міндобрив, засобів захисту рослин, сільгоспвиробників, оптових торговців основними сільгосппродуктами, підприємств переробної промисловості та торговельних підприємств.
Якщо банк хоче вижити і гідно існувати в конкурентній боротьбі, він повинен поміняти позицію вичікування на позицію активного лідерства, стати організаційним і координаційним центром ФАПГ обравши тільки такий подальший стратегічний шлях розвитку - об'єднання капіталів банку і клієнтів заради рівноправного взаємовигідного співробітництва всіх учасників. Іншого цивілізованого шляху утримання та повернення стратегічно важливих клієнтів, власниками яких (прямо чи опосередковано) стають банки-конкуренти, в умовах сильної ринкової конкуренції не існує.
Принцип холдингу хороший тим, що він об'єднує в собі два в одному: це і ефективна внутрішня система управління, і ефективна система "зовнішніх" корпоративних зв'язків. Аналогічно і банк об'єднує в собі два в одному: це начебто й самостійна структура, але в той же час без клієнтів ця структура не є самодостатньою, тому для банку найбільш природно функціонувати у вигляді холдингу. Але, разом з тим, без створення холдингових зв'язків між банком і клієнтами немає сенсу впроваджувати холдинговий принцип у внутрішній структурі управління банком.
Реалізація проекту створення ФАПГ вирішить відразу дві проблеми - налагодить дійсно ефективну роботу і банку і його клієнтів, і відсторонить держчиновників від звичного безвідповідального і тому неефективного втручання в справи бізнесу завдяки впровадженню дійсно ринкового ефективного механізму функціонування приватних агрофірм. Тому потрібно щоб ініціаторами і виконавцями такого проекту були саме банкіри, чи бізнесмени, а не чиновники.
Істотним недоліком даного проекту може бути лише непорядність дій його учасників в майбутньому. Щоб цього не сталося, потрібно не тягнути в ФАПГ всіх підряд, а об'єднатися тільки дійсно однодумцям, тільки людям, які підтримують цю ідею і готові на неї працювати в одній команді. Для цього не потрібно переробляти банк, досить всім зацікавленим сторонам на його базі реалізувати нову прогресивну технологію не тільки санації, а й повернення банку "України" доброго імені та лідерства на банківському ринку.
І ще одне - інфраструктура банку "України" з його кадровим потенціалом дозволяє реалізувати на його базі одночасно два проекти - і ФАПГ, і Земельного банку.
Чого ми чекаємо?
12.04.2001 15:40 "Блокнот банкіра"
У цьому році АПБ "Україна" залишиться у збитках
У той час, поки з'ясовується, кому належатиме АПБ "Україна", банк продовжує свою збиткову діяльність. Як стало відомо "Контрактам", перший квартал цього року банк закінчив з негативним фінансовим результатом - "мінус" 16 млн грн. У минулому році збитки "Україна" становили 97 млн грн. За прогнозами фахівців, АПБ залишиться без прибутків і цього року. І це незважаючи на те, що в минулому році банк дуже успішно працював за кредитними операціями: 98% наданих позик (на суму понад 357 млн грн) були повернуті фінансовій установі. "Україні" почала активніше працювати з "довгими" кредитами - більше 12% кредитного портфеля становлять довгострокові позики, надані на термін більше одного року. Зважена кредитна політика позитивно вплинула на збільшення ресурсної бази банку. За минулий рік кошти на поточних рахунках банку виросли більш ніж на 62 млн грн.
У той же час ахіллесовою п'ятою "Україна" залишаються прострочені кредити. Зокрема, мова йде про заборгованість ДАК "Хліб України", концерну "Украгротехсервіс", "Оризон" і ін На сьогодні в кредитному портфелі банку близько 800 млн грн прострочених кредитів. На розгляді в судах знаходяться справи про повернення банку кредитів на суму понад 150 млн грн і $ 30 млн. А Національний банк брав на себе зобов'язання до 30 листопада 2000 розрахуватися по державних цінних паперах, які перебувають у портфелі банку (на суму 25,8 млн грн), а також по конверсійних ОВДП на суму 77300000 грн і векселями Держказначейства на суму 48,5 млн грн.
Станом на 1 березня цього року кредитний портфель банку становив близько 1,2 млрд грн, кошти фізичних осіб - близько 4 млрд, сплачений статутний фонд - близько 70 млн грн.
(Текст: Ірина ЛИСЕНКО, "Галицькі контракти") [l]
|
| |
| |
|
