|
Хроніка знищення банку "Україна"
| | -
| Aloha | Дата: Вівторок, 08.11.2011, 19:24 | Повідомлення # 31
|
 >=150
Група: Модератори
Повідомлень: 186
Статус: Offline
| Таемніцi таємниць
16.08.2001 р.
Газета "Сiльськi Вiстi"
Продовження тeми
Частина четверта.
У трьох номерах поспіль (19,20 и 24 липня) Під таким заголовком "Сільські вісті" подали розмову з народним депутатом України В. І. Сусловим, Заступник Голови Тімчасової слідчої комісії для розслідування сітуації, Яка склалася Навколо акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна". Віклавші Своє розуміння проблема - Що и Чому сталося з одним Із найпотужніших банків, наш співрозмовнік пообіцяв, Що в міру можливостей надаватіме "Сільським вістям" інформацію про роботу Тімчасової слідчої комісії, Як и про все, пов'язане з банком, йо ліквідацією та повернення вкладник и клієнтам коштів. Тож и Пропонуємо увазі чітачів запис чергової Розмови з В. І. Сусловим.
- Отже, про роботу комісії. Так, година повідаті читачам про Перші результати. Альо, на жаль, Мушу візнаті, Що робота наша Поки Що блокується. Національний банк, скажімо, категорично відмовівся надаваті нам інформацію про конкретних ОСІБ, які взяли в банку "Україна" велічезні кредити І не повертаються їх. Це, кажуть нам, Банківська Таємниця.
- Вікторе Івановічу, Це голова Нацбанку так вважає?
- Так. Мі говорили й з Володимиром Семеновичем Стельмахом (головою Нацбанку -. В. Гр). и запрошувалі на Засідання комісії Заступник Голови Нацбанку Володимира Кротюка Леонідовіча, Який відповідає за Банківський аналіз. Смороду заявили, Що хоча в них така інформація є, однак нам її не дадуть. Бо Це, за їхнімі словами, та Таємниця, Яку розголошуваті непріпустімо. Так само діє и колішнє Керівництво банку "Україна".
- Дивно. Адже президент України ...
- Так, наша комісія офіційно звертала до Леоніда Даниловича Кучми за сприяння, и ВІН публічно прівітав Створення Нашої комісії й доручів органам державної власти надаваті нам необхідну інформацію. Альо, як бачите ...
- Вихід, президента не Дуже празнують ... (-! BankUkr)
- Це Біда наша: особісті розпорядження президента, Як и Чимало йо указів, чіновніцтвом НЕ виконують.
- Як ви думаєте, Чому?
- У випадка, про Який ведемо мову, Це пояснюється Дуже просто. Йдеться про інтересі багатьох Дуже вплівовіх ОСІБ. Візьмімо ті ж Керівництво Нацбанку. Даті нам конкретно інформацію - Це для них усе одно, Що самим вікласті слідству матеріали проти себе. Адже в сітуації з банком "Україна" їхня вина чітко простежується. Це смороду впродовж ряду РОКІВ НЕ здійснювалі належного нагляд за діяльністю банку "Україна". Це смороду витрати декілька сотень мільйонів гривень державних грошей, щоб приховуватися йо збітковість и штучно підтрімуваті на плаву. Чим и спріялі розкраданню коштів. Природно, тепер роблять и робітімуть вусі Можливе й неможливе, абі пріховаті Свої гріхі, стараючісь водночас, щоб розкрадені гроші потіхеньку спісувалісь за рахунок держави.
- Вікторе Івановічу, ві віріте в можлівість цього? Невже уряд дозволити? Незважаючі на ті, Що й Прем'єр-міністр зроби заяву в тому ж дусі, Що й президент. До речі, з Анатолієм Кінахом ви говорили?
- Аякже. На словах нам пообіцяне сприяння. Загаль ж позиція Уряду проявилася в тому, Як міністр фінансів Ігор Мітюков намагався, щоб Верховна Рада ухвалено закон про часткового покриття збитків "України" за рахунок державного бюджету. І Дуже правильно зроби Верховна Рада, Що відхіліла запропонованих уряд законопроект. Збитки треба відшкодуваті за рахунок тих, хто їх завдан, іншімі словами: хто вкрав - хай тієї и віддасть. Адже є документи, котрі розкрівають, кім и Як це робілось. У багатьох випадка явно безповоротні кредити надавали фірмам, які належать Працівникам банку, їхнім родичам або підставнім особам. Отож и зрозуміло, Що и працівнікі Нацбанку, и працівнікі банку "Україна", будучи прічетнімі до розкрадання грошей, старатімуться, абі слідство Не було доведення до логічного завершення.
- І все-таки не хочеться вірити, Що в державі Немає сили, здатної зламаті цею Опір.
- Мені теж не хочеться. Альо така дійсність. Давайте глянемо на проблему глобальніше, тобто Ширшов, тоді побачімо, Що особини, які НЕ бажають торжества правди, є не Тільки в банківській сфері. Вони - в усіх сферах владніх, у Верховній Раді в тому чіслі. До речі, и поміж правил, и поміж лівих. Смороду теж добряче стараються, абі правда не стала Надбання громадськості.
- Альо ж ви говорите, Що правда вам відома ...
- Так, відома. На щастя, є Багато порядних и патріотічно настроєніх людей - и Серед Банківських службовців, и Серед працівніків правоохоронніх органів зокрема. Смороду потіхеньку й постачають нам інформацію, Яка проліває світло на ті, Що відбувається. Це Дуже велика підмога комісії. Біда в тому, Що ми не маємо права спіратіся на таку інформацію в своїх висновка - її треба підтвердіті документально. Нам же ЯКЩО й дають якісь Офіційні документи, то Лише про дрібні зловжівання. Наприклад, про банківського клерка районного рівня, Який спокусівся на 100-доларового хабара.
- Те ЩО, сітуація безнадійна?
- З моєї точки зору, Вихід один - надаті розслідуванню, Яке ми ведемо, найбільшої публічної гласності. Хай народ України зрозуміє, в якій державі живемо. Що недарма за міжнароднімі міркамі Україну віднесено до країн з найбільш корумпованімі органами власти. Тому треба посілюваті громадський натиск на владу, щоб таки Було названо тих, хто прізвів банк "Україна" до банкрутства, а разом з ними й тих, хто заважає Нашій комісії добуваті правду.
- Що для цього треба?
- Над ЦІМ треба подумати. Хочете, повідаю про один епізод з мого життя. Мені, ви Знаєте, свого часу довелося буті міністром економікі. Так від тоді я почув таке, Чого не забуду, скількі жітіму. На одному Високому засіданні доповідав Дуже високопосадовців Керівник правоохоронної служби. Колі, вислову чісленні претензії, йо живити, Чому Ніхто з великого начальства не відповідає за Свої протізаконні корупційні діяння, цею Керівник, очевидно, від несподіванкі, Раптен сказавши: "Ви ж Знаєте, Що садимо (до в'язниць) Тільки тих, кому нічім відкупітісь ". У випадка з банком "Україна" ті, хто спричинив йо банкрутство, ясна річ, мают чім відкупітісь. Це фірмі й особини, які ворочають сотнями мільйонів, до них небезпечне підступітісь. Однак, незважаючі на Це, комісія наша не втрачає Надію докопатіся до істіні й добитися, щоб справедливість восторжествувала. Тому ми знову звернули до керівніцтва Нацбанку та органів державної власти. Надал їм інформацію, Яку зумілі добути, и вімагаємо її підтвердіті або спростуваті. Адже, ЯКЩО по совісті, ОТІ посилання на банківську таємніцю, коли банк уже збанкрутів, коли відклікано ліцензії на здійснення ним Банківських операцій, коли Почалися йо Ліквідація, - вони, ОТІ намагання прікрітіся заявили про банківську таємніцю, просто Смішні. Про Це слід заявіті на весь голос. Наворожили доручення президента, щоб комісії Було надано належно сприяння. Треба, щоб и президент відчув потребу заклікаті до порядку тих, хто саботує виконання йо розпорядження, незалежна від посад, які займають смороду. ЯКЩО цього не станеться, ми змушені будемо звернути з Вимоги замініті Керівництво Нацбанку, звільніті з посади міністра фінансів Мітюкова. ЦІЛКОМ можлива, Що для цього доведеться прійматі постанова Верховної Ради.
- Вікторе Івановічу, Вибачте за, вочевідь, Дуже незручне запитання: невже ви, досвідченій політік, ще віріте, Що президент пріслухається до голосу Верховної Ради? Що и в даного разі не станеться ті, Що сталося з парламентських постановами з пропозіціямі президенту звільніті за серйозні неподобства голову Київської облдержадміністрації Анатолія Засуху та голову Національної телекомпанії Вадима Долганова? Президент же плює на волю народних депутатів, а смороду Тільки смачно облізуються. Хіба не так?
- Я не Хотів бі коментуваті ці дії президента. Рішення парламенту для нього необов'язкові. Віконуваті чи не віконуваті їх - поклади от йо особистих політічніх інтересів и уподобань. Однак я вірю, Що ВІН щиро хоче навести в державі порядок. Тому й до того, Що сталося з банком "Україна", небайдужій. Пригадую, ще в 1998 році, будучи головою парламентської слідчої Комісії, Яка розбіралася з діяльністю Нацбанку, я доповів Йому, Що з банком "Україна" сітуація стає загрозлівою. Президент, стрівожівшісь, запросивши тоді на розмову Віктора Ющенка, и тієї наговоривши стількі Всього, Що Леонід Данилович повірів, на жаль, йому. "Не втручайся, - сказавши мені, - за все відповідає наш видатний банкір ..." Думаю, згадавші Це, президент тепер зроби належні Висновки. Інакше люди остаточно втратять віру в справедливість власти, дере за все віконавчої. Тому, Мені здається, Леонід Данилович є особою найбільш зацікавленою в наведенні ладу. Хоч ВІН, треба візнаті, не всемогутній. Його ж оточення протідіє йому. І не тільки в даного випадка, з банком "Україна". Давайте згадаємо бодай йо щорічні Послання и виступив у Верховній Раді. Скількі в них основоположних позіцій и Завдання, втілення в життя якіх принесло б Україні Користь. Альо практичний результат від цього, Як правило, мізерній або й зовсім відсутній. Таке в президента оточення.
- Нещодавно ВІН сам візнав Це, сказавши: "На жаль, чимало моїх партнерів думають не про Україну та її народ, а Лише про себе, хоч весь час декларують протилежних". Для мене Це прозвучало Як визнання президента, Що Багато високих, навіть найвищу урядовців, всіляко шкодять державі, Мабуть, Це й справді так. Тільки напрошується запитання: а де Такі особини беруться, хто їх прізначає на вісокі посади, а потім, коли нашкодять, оберігає від відповідальності? Схоже, наш президент Знає Лише одну кадрову колоду, ото й тасує-перетасовує її. Ві вісь згадувать міністра фінансів Мітюкова, Що йо слід відворіті з Уряду. А президент що? Прізначаючі новий склад Ради національної безопасности й оборони, вводити в нього й Мітюкова. Більш Ніж дивно ...
- А дівуватісь нічого. Праворуч не Тільки в презідентові. У такому суспільстві живемо. Неоднорідному. Гляньте на Верховну Раду: Вона не відзначається спільністю своїх устремлінь: Чого домагаються одні депутати, ті відкідають Інші, тому гору часто беруть не загальнонародні інтересі, а інтересі окремих олігархічніх груп и кланів. Я Вже згадувать, Що мені доводилося (Це Було в Жовтні 1998 - червні 1999 року) очолюваті парламентських слідчу Комісію, Яка Займан Нацбанком. Мі намагаліся вікріті неподобства, Що малі Місце. Так дійшло й до сітуації з банком "Україна". Тоді й Почаїв: депутати, зацікавлені в пріховуванні істін, стали домагатіся и таки добіліся свого - роботу комісії спершу Було заблоковано, а потім, хоча й аж за четвертою спроба, - комісію Як таку ліквідувалі зовсім.
Мені хочеться, щоб знали ВСІ громадяни: у злочінні корупційні діяння в Україні втягнуті тісячі людей, дере за все, Це найвіщі посадові особи. Згадаймо праворуч Колишня Прем'єр-міністра Павла Лазаренка. Невже Ніхто не бачив, не розумів того, Як ВІН обкрадав державу? Бачілі й розумілі, но не били на сполох, навпаки - пріховувалі Це, бо від лазаренківськіх оборудок їм самим діставаліся ласі шматки. Злодіянь Лазаренка не МіГ НЕ бачіті тієї ж міністр фінансів, керівнікі інших міністерств и відомств, Нацбанку, правоохоронніх органів - прокуратури, служби безпеки, Міністерства внутрішніх справ. Цього не могли не бачіті й губернатора, бо так чи інакше пріслуговувалі Лазаренку.
- А в адміністрації президента про Це знали?
- Я переконань, Що про Це знали ВСІ вісокопоставлені чиновники.
- До речі, Чому Верховна Рада не створу комісію для розслідування справи Лазаренка?
- Її Створити неможливим. Дуже Багато ОСІБ зацікавлені в тому, щоб її Не було, І не допустять її появи.
- А треба б?
- Щоб країна очистилася від скверни Зразки лазаренківщіні - треба. Альо, повторю, її Ніколи не буде. Маємо усвідоміті, Що Україна за рівнем історічного розвитку відкінута від країн Західної Європи Гірськолижний на декілька століть. ЯКЩО там нічого НЕ зосталися від феодалізму, то в нас ВІН Тільки-но розцвів. А суть феодалізму - Це Відносини особістої залежності. А Це, ЯКЩО схематично, означає, Що є сюзерен (простіше: володар), Який добірає СОБІ васалів (підлегліх), які Йому службовців, одержуючі за Це певні блага, будучи, однак, зобов'язаний ділітісь частко своїх доходів з сюзереном. Найпростішій приклад - право збирати податку на певній теріторії: наживався за рахунок цею, но Не забувай Частину своїх доходів віддаваті своєму володареві. А зараз згадайте чісленні побори, не передбачені ніякім законодавством, які збірають в Україні на "своїй" теріторії з бізнесменів и просто громадян Місцеві адміністрації, правоохоронні органи, пожежник, Інша правда. Тому даремно ми тішімось думкою, що маємо ринкову економіку и демократичну державу. До цього нам но Дуже й Дуже далеко. Та колись таки Це матімемо.
- Спасибі вам, Вікторе Івановічу, за вашу щірість и відвертість. Альо ми Дещо відступілісь від головного предмета Нашої Розмови. Тому давайте повернемось до проблем, пов'язаних з банком "Україна". Багато чітачів "Сільських вістей" стрівожені тім, чи отрімають смороду Свої кошти, які булі на Рахунка у банку "Україна".
- Я про Це говорів Під час попередньої Нашої Розмови. Тому зараз Дуже коротко. Вклади в сумі до 500 гривень будуть Поверненні через Державний ощадний банк за рахунок Фонду страхування. Виплати ці Вже розпочаліся. ЯКЩО ж вклади більші, то їх Власники можут Отримати спершу по 500 гривень, а решті - після реалізації актівів (цінніх паперів и майна) банку "Україна", Це Може розтягнутіся в часі до 3 РОКІВ. Юридичні особи повінні звернути до ліквідатора банку - Агентства з питаннь банкрутство (адреси: .. 01025, м Київ, пров Рильський, 10; телефони в Кієві: 244-15-77, 242-16-04, 244-16-05, 244 -15-07). Представництва ліквідатора є в усіх областях, там теж можна Отримати необхідну інформацію.
- Тепер таке вісь. До редакції надходять листи, в якіх чітачі повідомляють, Що свого часу, ще до 1992 року, поклали гроші (і то булі годиною солідні суми) в агробанк "Україна". Тепер же, коли кинулися з'ясовувати, Що з Тімі вкладами, віявілося, Що смороду, по суті, "згорілі". Так, один читач з Рівненщини розповідає: поклал 1065 рублів, тепер на йо Рахунка Тільки 56 копійок. Інший наш читач, з Хмельниччини, поклали 8 тисяч рублів, и смороду перетворилися на 9 гривень 75 копійок. Ці й Інші вкладник банку "Україна" вважають, Що їх підло, не без участі держави, пограбовано. Що скажете на це? Чи можна чімось Допомогти таким, я б сказав, жертвам фінансового розбою?
- Як не шкода, нічого втішного Сказати НЕ Можу. Вклади, про які мова, знецінілісь внаслідок інфляції, и їх Ніхто не індексуватіме. Наше законодавство передбачає індексацію Тільки вкладів, які булі в Державному Ощадбанку. Банк же "Україна" не державний, а приватний, комерційний. Тому проблему, Яка тривожити багатьох (Дуже шкода ціх людей), вочевідь, розв'язано не буде. Повторю: на жаль ...
- Утім, сподіваюсь, Що ви, коли отрімаєте якусь нову інформацію, Що стосуватіметься банку "Україна", поділітесь нею з нашими читачами.
- Обов'язково. Обіцяю.
Вів розмову Василь ГРУЗІН. [b]
|
| |
| | -
| Aloha | Дата: Вівторок, 08.11.2011, 19:26 | Повідомлення # 32
|
|
>=150
Група: Модератори
Повідомлень: 186
Статус: Offline
| Віртуози шахрайського світу
28.08.2001 р., 30.08.2001 р.
Газета "Сiльськi Вiстi" № № 102, 103
Продовження тими
Частина перша.
Григорій Омелянович Омельченко - народний депутат України, член Комітету з парламентських питаннь боротьбі з організованою злочінністю и корупцією, Керівник Депутатська об'єднання "Антімафія", полковник служби безпеки України, кандидат юридичних наук.
Народився 1951 року в с. Новоселиця Миргородська району Полтавщини в селянській сім'ї. Після Закінчення середньої школи Працював робітніком у радгоспі, служив в армії. Далі - студент Київського університету імені Шевченка, Який Закінчив у 1976 році. Здобувші Фах юриста, працював слідчім Міністерства внутрішніх справ, викладач Національної академії внутрішніх справ. У 1992-94 рр.. - Начальник військової контррозвідкі Служба безпеки України з боротьбі з корупцією и організованою злочінністю.
Одруженій, має двох ДІТЕЙ и онуки.
Зустріч ця Була неочікуваною.
- Я прийшов до вас, щоб істотно доповніті розповідь мого колеги Віктора Суслова, Яку "Сільські вісті" опублікувалі в номерах за 19, 20, 24 липня и 16 серпня цього року Під заголовком "Таємниці таємніць". Справа в тому, Що ВІН, будучи заступником Голови Тімчасової слідчої комісії, Яку створу Верховна Рада для розслідування сітуації, Що склалася Навколо акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна", зв'язаний регламентну норму, а вон забороняє без Дозволу Комісії розголошуваті факти, які стали Йому відомі. Я ж у цьому плані - Вільний козак. Від і хочу вікласті Дещо з того, про Що Віктор Суслов, навіть ЯКЩО Знає, розповісті НЕ Може.
Григорій Омелянович повідав, Чому обра Самеах "Сільські вісті", а не якусь іншу газету:
- По-перше, щоб опублікуваті ті, Що я розкажу, журналісті повінні мати неабіяку Громадянська мужність, а по-друге, Тільки газета з величезних накладом Може донести мою розповідь одразу до найбільшої чітацької аудіторії, а Це теж Дуже Важливе.
Ще на одну обставини звернув УВАГА Григорій Омелянович:
- Дехто дівується, коли дізнається, Що я не в Тімчасовій комісії, про Яку мова. Чому так сталось, запітують мене. Мушу поясніті. Після того, як, зустрічаючісь з виборці, почув від них Багато нарікань на ті, Що банк "Україна" переставши віплачуваті гроші на Вимоги вкладніків, я вірішів розібратіся, в Чому річ. Люди, дере за все селяни, скаржилася, Що через Це не можут купить необхідні ліки, закупити на зиму паливо, спорядіті ДІТЕЙ до школи, поховаті Як слід померлих ... Я Взявши з'ясовувати, Чому так сталось. Залуччя на підмогу свого колегу й друга Анатолія Єрмака. Разом й усвідомили, що треба ЦІМ зайнятості всерйоз - на рівні Депутатська розслідування. Мі Вже малі на тій годину деякі матеріали и довели їх до відома усіх народних депутатів. Послідувало до десятка Запитів - на Ім'я Прем'єр-міністра, голови Нацбанку, керівніків правоохоронніх органів з Вимоги розслідуваті ДІЯЛЬНІСТЬ банку "Україна", з'ясувати причини, які зумов йо фінансову неспроможність, віявіті вінуватців цього, прітягнуті їх до відповідальності. Так и дійшло до Створення Тімчасової слідчої комісії, и мені й Анатолію Єрмаку Було запропоновано Увійти до її складу. Альо ми відмовіліся. Щоб не буті зв'язаними регламентними нормами, Більше того - зберегтись свободу Дій, щоб разом з іншімі членами Депутатська об'єднання "Антімафія" проводитись самостійне розслідування и при потребі доводіті до громадськості факти, які стануть нам відомі. Так від і діємо. Дечім з того, що »накопали", дозвольте поділітісь.
- Спасибі й будь ласка, Грігорію Омеляновича.
- Альо спершу декілька слів про банк "Україна", щоб чітачі малі уявлення про нього. Його історія почінається 1872 роком Зі Створення Кіївського земельного банку. Основним у йо діяльності Було Надання кредитів Під заставу земли и нерухомого майна. На початку 20-х РОКІВ наступна Століття Замість нього стали діяті Банк споживчої кооперації та Банк товариства сільськогосподарського кредиту. У 1932 році за їх участі Було засновано "Сільгоспбанк", Який Працював з сільгосппідпріємствамі до 1959 року. Далі - Протяг Майже 18 РОКІВ - фінансування й Кредитування потреб сільського господарства включається в систему Держбанку СРСР, Яка и поглінула "Сільгоспбанк". Однак життя Вимагай спеціалізованого сільгоспбанку, и в 1987 році з'явився Агропромбанк СРСР, складовою Якого БУВ Украгропромбанк з мережами, Яка охоплювала всю Україну. Можна уявіті, Якою потужном Була ця Фінансова установа Вже в тій годину. Та но потужнішою стала після того, Як у вересні 1990 року відбуліся установчі збори, які проголосила Створення акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна". Вже тоді ВІН МАВ 26 регіональніх дірекцій, 540 відділень, 140 філій, 303 вкладні каси. Це Була структура, Яка мала 80 тисяч акціонерів и обслуговувала 856 тисяч клієнтів. Працювало в ній 19,5 тісячі службовців. Отже, Це БУВ єдиний банк, Який, ЯКЩО можна так Сказати, накрівав усю Україну. Через Це ВІН и ставши величезних спокуса для ласіх до легкої наживи. Потрібно Було оберігаті йо. Альо сталось Інше: знайшліся спрітнікі, котрі йо, ЯКЩО назіваті Речі Своїми іменамі, розікралі.
- Про Це говорів и Віктор Суслов. Альо назваті тих, хто розікрав, не зміг.
- А я назву. Тільки спершу прошу врахуваті таке. Банк цей, повторю, будучи найпотужнішім, БУВ водночас и надзвичайно ласім шматком. Саме тому за нього й взялися не якісь дрібні злодюжкі, а крупнокаліберні шахраї, я б навіть сказав - аси, метро, Віртуози, тобто найвідатніші Представники крутійського світу.
Однак Мушу застерегті: Якщо хто хоче зрозуміті суть и причини того, Що сталося, то прошу настроїтісь на сприйняттів доволі складної Історії. Повірте, в ній и мені, юрістові з соліднім досвідом слідчої роботи, нелегко Було розібратісь. Протікають я намагатімусь розповідаті про все якомога дохідлівіше. Хоча для цього доведеться вдаватісь в окремих моментах до, можлива, переобтяжлівої деталізації. Що ж, перепрошую, но без цього НЕ обійтіся.
Так от, справа в тому, Що розтягнуті, розікрасті Такий банк, як "Україна", Було непросто. Спершу треба Було Створити для цього умови, або, Як ніні модно Говорити, спеціальній механізм. Узяліся за Це, Тільки НЕ дівуйтесь, люди з команди, тобто з найближче оточення нашого президента Леоніда Даниловича Кучми.
- Може, ще скажете, Що й з йо відома?
- Так, и з відома, и з благословення. Бо йшлось про ті, щоб добути кошти, велічезні кошти, необхідні для забезпечення Леоніду Даниловичу перемоги на президентських вибора 1999 року. Прігадайте, Йому захотілось зайнятості найвищу владне Крісло в державі но раз. Отож и втілювався в життя, з точки зору кріміналітету, просто-таки геніальній план.
- Важко повіріті в таке.
- Нам теж НЕ хотілось у Це вірити. Альо факти - вперто річ. Почалися Зі склікання зборів акціонерів банку "Україна", смороду відбуліся 21 травня 1999 року. До речі, спершу намічалося, Що збори відбудуться 26 березня. Однак Під натиском Адміністрації президента їх перенесли на оте 21 травня. Таким чином Було Вігран годину, необхідній для ОБРОБКИ найбільш вплівовіх акціонерів та діректорів банку (декого "переконував" Особиста Леонід Кучма), абі погоди на переобрання керівніцтва банку. А тепер УВАГА: Що вірішілі збори? Будь ласка, вісь Це Рішення. Пункт Перший постанови: "Звільніті від обов'язків голови заради акціонерного комерційного агропромислового банку" Україна "Ситника Віктора Петровича у зв'язку з подану заявити". Пункт другий: "Звільніті від обов'язків заступника голови заради банку" Україна "Бабенка Станіслава Григоровича за власним бажань".
Чи не Варто, думається, Говорити, де взялися "подана заява" Ситника і "Власне Бажання" Бабенка. Їх примусами до цього. Щоб не заважалі (бо Це з їхнього боку мало Місце) розграбовуваті банк.
Таким чином Було розчіщено шлях для приходу до керівніцтва банком новіх ОСІБ. Тому збори легко прийняли Третій пункт постанови: "Зверни головою ради ... банку" Україна "Сацюка Володимир Миколайович - народного депутата України". Так само й четвертий пункт: ". Зверни заступниками голови заради банку" Україна "Волкова Олександра Михайловича - народного депутата України, Федоренка Сергія Миколайович - голову ради діректорів закритого акціонерного товариства" Укррос "Тут ДОречний відзначіті, Що галі напрікінці 1998 року з ініціатіві зацікавленіх ОСІБ на посаду заступника Голови правління банку "Україна" було призначено Олексія Полєтуху - "свою людину", котра Доті очолювала Щойно згадане ЗАТ "Укррос", де до обране народним депутатом України генеральним директором БУВ Сацюк.
Хто смороду, Нові керівнікі банку? Сацюк и Волков - найбліжчі друзі Леоніда Кучми, які вірою й правдою Йому пріслуговують. Досить нагадаті, Що Волков БУВ помічніком и радник президента.
Хто Такий Федоренко? Друг Волкова и Сацюка. Тому Керівник не просто якогось там акціонерного товариства, а саме того, президентом Якого до обране народним депутатом БУВ Сацюк. Для повнішої характеристики Сацюка не зайве Додати таке: про ЗАТ "Укррос" я и мій колега Анатолій Єрмак у Депутатська запіті генеральному прокурору повідомлялі: це ті товариство, Яке вже на травень 1999 року заборгувало банку "Україна" 48,6 мільйона гривень. Відчуваєте, Який апетит? Він хто ставши керуваті банком "Україна".
- Жахліво ...
- Альо Це не все. Повернімось до згадуваніх вже зборів акціонерів. Щоб прибрати банк "Україна" до своїх рук, віртуозні авантюристи засмутилася но до одного хитрого трюку. Буцімто для того, абі вдосконаліті Керівництво банком, запропонувалі зменшіті кількість членів йо заради з 39, Як Було досі, до 16 ОСІБ. Ясна річ: з 16 членами домовлятісь лягли, Ніж з 39. Тім більше, ЯКЩО но й підібраті їх належний чином. Отож и підібралі. Назву Лише декого: Супіханов Борис Карабайовіч - тодішній міністр агропромкомплексу, Мітюков Ігор Олександрович - міністр фінансів, Ющенко Віктор Андрійович - тодішній голова Національного банку, Козаченко Леонід Петрович - генеральний директор акціонерного товариства "Украгробізнес" (так, тієї Що ніні - віце-прем ' єр-міністр, Який клопочеться проблемами агропрому), Гончаров Володимир Іванович - президент компанії "Укрросгазбуд" (компанія ця входити до складу комерційніх підпріємств, контрольованіх Сацюком). Ну, й Інші особи, тобто "свої люди", не здатні й пікнуті проти Волкова и Сацюка.
-! Ну й ну ..
- Тільки ж Волкову й Сацюку и цього Було мало. Смороду задумали перетворіті банк на свою вотчину, де діє принцип: Що хочу - ті й закон, тобто щоб можна Було не зважаті й на раду банку. Тому на тих же зборах акціонерів ухвалюється но Одне знакові Рішення - зверни буцімто для оператівності рішень презідію заради банку з п'яти ОСІБ. І звертаючись. Вісь її склад: Володимир Сацюк, Олександр Волков, Сергій Федоренко, Борис Супіханов, Леонід Козаченко. Так Закінчилась задумане: банк "Україна" перейшов до рук Групи авторитарно настроєніх прібічніків Леоніда Кучми.
- Як кажуть, пріїхалі ...
- Не поспішайте. Бо й Це галі не все. Для здійснення хитро задуманіх фінансовіх операцій Потрібні булі Додаткові довірені особи. Отож у березні 2000 року до складу ради банку Було введено Юрія Назаренка - генерального директора фірмі "ВГВ", заснованої, зверніть УВАГА, Олександром Волковим. Що це за один? Чітачі, котрі стежать за подіямі в парламенті, можливості, пам'ятають, Що БУВ годину - Верховна Рада розглядала матеріали Депутатська розслідування Дуже некрасівої справи Волкова, то в ній проходив и йо один Назаренко: смороду разом, порушили законодавство України, заснувалі ряд комерційніх структур у Бельгії та відкрілі в різніх офшорних зонах десятки валютних рахунків, через які прокручувалі - З метою наживи - десятки мільйонів доларів американський. Я й Анатолій Єрмак, віявівші Це, передали Генеральній прокуратурі відповідні матеріали, на Основі якіх слід Було порушіті крімінальну справа. Доповілі про Це кож Леоніду Кучмі. Тільки володію Було зроблено все, абі справа, про Яку мова, до суду не дійшла. Потім на внутрішню Дещо згода у складі керівніків банку "Україна" з'явилася но одна особа з числа вірнопідданіх президента. Можлівості для махінацій з фінансами зростають.
- Круто ..!
- Спокійно. Бо й Це не все. Згадуваного Вже Володимира Гончарова, Який БУВ президентом компанії, контрольованої Сацюком, Як особливо надійного партнера роблять но й заступником голови заради и членом презідії заради банку "Україна". Так и відбулася, я б сказав, Повна пріватізація Управління ЦІМ (одним з найбільшіх) банком и йо використання прихильників Леоніда Кучми.
- Просто неймовірно ...
- Так. Алі - стоп! Бо й Це галі не все. Треба згадаті: держава володіла частин (12,8 відсотка) акцій банку "Україна". Це не давало Уряду змогі впліваті на фінансово-кредитну політіку банку, но забезпечувало право контролю за тім, Якою є ця політика, наскількі вон законна. Нове ж Керівництво банку вірішіло позбавіті уряд и Такої мізерної можлівості. Щоб ніякого вплива з йо боці не Було. Ще треба розібратіся, хто цьому поспріяв, но Акції, які мала держава, булі вікуплені. Банк ставши після цього Майже особистою власністю спрітніків, отож и діяті Далі смороду могли безборонно, не озіраючісь Ні на кого. До речі, Це захоплення банку відбулось хоч и нахабно та аморально за суттю, но, треба візнаті, за формою професійно. І Швидко. Йшлось ж бо до президентських віборів, и цього потребував Леонід Кучма. Волков и Сацюк з компанією, отже, зроби все, абі Забезпечити СОБІ необмежені можлівості безконтрольного вікорістовуваті велічезні кошти, тобто гроші клієнтів и вкладніків банку "Україна" в інтересах Саме цієї людини - діючого глави держави, Який заповзявся стати президентом но на один строк.
Частина друга.
- З того, Що ви, Грігорію Омелянович, повідалі, віпліває: банк "Україна", потрапівші до рук ОСІБ з найближче оточення Леоніда Кучми, перетворівся на фінансову установу, з якої можна Було вікачуваті велічезні кошти на потреби презідентської віборчої кампанії 1999 року. Альо ж Важко уявіті, Що ніякого контролю за йо діяльністю Не було. Є ж у нас служби, котрі муся Такий контроль здійснюваті, - тієї ж Національний банк, ті ж МІНІСТЕРСТВО фінансів ...
- Справді, так має буті. Альо згадайте, хто опінівся в складі керівніцтва банком "Україна": тієї ж голова Нацбанку Віктор Ющенко, тієї ж міністр фінансів Ігор Мітюков. Хіба НЕ смішно: смороду Самі собі мусіли контролюваті! Тім паче, коли все відбувається в інтересах найвіщої посадової особи - президента України.
- У такому разі розкажіть, будь ласка, Яким Саме чином гроші з банку "Україна" вілучалісь на потреби віборчої кампанії Л. Кучми?
- Для цього вікорістовувався простий, но разом з тім такий, Що є Чудовому прікріттям незаконних оборудок, механізм. Згадаймо, Яке найважлівіше Завдання агропромбанку? Фінансуваті и кредітуваті сільгоспвіробніцтво. Від і звертають до нього Різні підпріємства за позички: дайте таку-то суму на такий-то строк. Пустімо в оборот - отрімаємо прибуток, обіцяємо Вчасно розрахуватіся. Право банку, кому давати, кому - ні. Кому Під певна заставу, а кому - повірівші на слово. Далі Події повінні розвіватіся таким чином: настає рядків, и боржника розраховується з банком, тобто всю суму позички повертає и відсотки за користувань нею. Це нормальний перебіг подій. Протікають трапляється - боржника грошів з якіхось причин не повертає. Тоді банк вдається до реалізації взятої у нього змусив або звертається з позовом до суду про стягнення примусово позіченої суми.
Тільки у випадка з банком "Україна" діялося інакше: надходілі директиви чи то у формі постанов Уряду чи указів президента: віділіті кредит отакій-то структурі. Скажімо, на якусь державну програму або для забезпечення певне якіхось робіт, Наприклад посівної кампанії чи Збирання врожаю. Замість застави - державна гарантія: ЯКЩО боржника віявіться неплатоспроможних, узяті ним кошти відшкодує держава. Здається, все нормально, в рамках закону. Та коли настає рядків розраховуватіся за взяті кредити, з'ясовується: грошей у боржника Немає. За інших обставини Це послужило б підставою для судових позовів З метою повернути борг. Альо ж коли ті кредити відаваліся за "височайшим" повелінням, до суду не доходити. Бо но тоді, коли відавалісь, не Тільки тієї, хто велів видавати, а й тієї, хто відавав, знали: смороду, ті кредити, безповоротні, тобто безнадійні.
До речі, для банку "Україна" це давня практика. Наприклад, ще в Жовтні 1994 року Кабінет Міністрів (прем'єром БУВ тоді Віталій Масол) розпорядівся відаті 7,2 мільйона гривень корпорації "Республіка". Під Гарантії Міністерства фінансів. Повернути належало до 1 лютого 1995 року. Чи не повернуто й досі. Потім на внутрішню разом з відсоткамі борг сягнув 11,1 мільйона.
Далі. У вересні 1997 року за постановив Уряду (Прем'єр Валерій Пустовойтенко) банк "Україна" Надав кредит на потреби цукровий заводів у сумі 4,1 мільйона гривень. Досі кредит не погашено.
Далі. У лютому 1996 року на Основі указом президента Леоніда Кучми надано кредит у розмірі 17 мільйонів гривень на потреби шахт Донецької області. Гроші банку "Україна" не повернуто досі. За тим же указом но 7,7 мільйона гривень кредиту надано шахті "Курахівська". Кредит не повернуто, разом з відсоткамі борг зріс до 14,6 мільйона гривень.
А вісь узагалі, Як на мене, жахлівій факт. У лютому 1997 року за рішенням Кабінету Міністрів (Прем'єр Павло Лазаренко) Було видано підпріємствам та організаціям АПК кредітів на Загальну суму 291 мільйон гривень. Треба було погасити це ще у вересні-грудні того ж року. Не погашено досі, і борг разом з відсотками зріс до 425,6 мільйона гривень.
- Ого!
- Слухайте далі. Коли я і Анатолій Єрмак дізналися про ці цифри, то просто жахнулися. Уявіть тільки: не повернуті банку "Україна" кредити разом з відсотками по них сягнули мільярда гривень. З цієї суми (зверніть увагу: це ганьба) половина (точніше, 533,5 мільйона гривень) - це борги держави. Для будь-якої банківської установи - це страшний удар. Виходить, держава в особі цілого ряду урядів, які змінювали один одного, обдирала банк, підштовхувала його до банкрутства.
- Як це назвати?
- Не знаю. Та то тільки давні борги. А є й свіжіші, пов'язані, як я говорив, з виборами президента у 1999 році. Правда, в даному разі діяв інший механізм. Щоб банк "Україна" не втрачав платоспроможність, інакше не міг би надавати кредити тим структурам, котрі потім витрачали їх на потреби виборчої кампанії, йому, в свою чергу, надавав кредити Нацбанк, їх назбиралося з 1996 по 1999 рік понад 900 мільйонів гривень, а зокрема в рік президентських виборів - понад 300 мільйонів.
- Теж солідно...
- Значить, Нацбанк надавав кредити банку "Україна", а банк "Україна", в свою чергу, перекачував отримані таким чином державні гроші тим структурам, через які фінансувались вибори. Он звідки бралися кошти й на портрети кандидата в президенти, і на вуличне телебачення, і на листівки, якими засипалися всі міста й села, та, мабуть, і на виготовлення (ганьба яка!) фальшивих номерів "Сільських вістей". Як і на оплату дорогих послуг численних спеціалістів, які займалися розробкою і реалізацією технологій по маніпулюванню свідомістю виборців.
- Григорію Омеляновичу, хочеться почути від вас: які конкретно структури були задіяні в перекачуванні грошей на виборчі потреби, як це робилось?
- Я поки що від відповіді на це запитання утримаюсь. Зрозумійте, потрібно добути ще деякі документи. Тому ми ще на початку липня запропонували Генеральній прокуратурі, аби доручила Контрольно-ревізійному управлінню Міністерства фінансів провести документальну ревізію банку "Україна", і не тільки його центрального апарату в Києві, а всіх дирекцій, а також - і це найважливіше - тих комерційних установ і організацій, котрі взяли в банку кредити, але не повернули. Мабуть, ніхто не повірить, що гроші, запущені, скажімо, в сільськогосподарське виробництво, не приносять ніякого доходу. Якщо справді доходу немає, то гроші використано на інші цілі. Хто і як використовував - це й мусять вияснити ревізори. До речі, ми пропонували також, щоб цим зайнялася й внутрішня контрольно-ревізійна служба самого банку "Україна". Там працюють, знаю, суперпрофесіонали. Треба лише, щоб ліквідаційна комісія настроїла їх належним чином. Але... Але... Спливло півтора місяця відтоді, як ми це запропонували, та тільки 13 серпня в банк "Україна" прибули перші чотири ревізори з КРУ Мінфіну. Отож до ревізій у комерційних структурах, причетних до розграбування банку "Україна", діло не дійшло, там, я б сказав, ще й кіт не валявся.
Боюсь, чи не робиться все для того, щоб затягнути перевірку, спрямувати її не на виявлення головних винуватців банкрутства банку, а на те, щоб знайти стрілочників. З усією відповідальністю заявлю: депутатське об'єднання "Антимафія" рішуче налаштувалося на те, щоб не допустити цього. Як би складно не було, а народ дізнається, хто є хто. Тому ми знову звернулися до Генпрокуратури з тією ж пропозицією.
Правда, ми отримали від Генпрокуратури повідомлення, що за нашими матеріалами 14 липня порушено кримінальну справу за ознаками зловживання службовим становищем посадовими особами центрального апарату банку "Україна". Це добре, але цього, вважаємо, мало. Нам здавалося, що у зв'язку з особливою значимістю того, що сталося з банком "Україна", і Генпрокуратура, й інші правоохоронні органи візьмуться за розслідування негайно й рішуче, щоб народ відчув: злочинці не встигнуть замести за собою сліди і відповідати їм таки доведеться за всією строгістю законів. На жаль, поки що цього не видно.
- Невже усе це може звестися нанівець?
- Є сили, кровно зацікавлені в цьому. Але наше депутатське об'єднання "Антимафія" робитиме все, щоб не допустити такого. При підтримці інших народних депутатів і, звісно, громадськості, яка, розібравшись у суті того, що відбувається, змусить владу діяти згідно з законом.
- Григорію Омеляновичу, я вибачаюсь, але дозвольте, можливо, не зовсім приємне для вас запитання. В публікації з викладом розмови із Віктором Сусловим серед боржників, які, не повертаючи позичку, завдали серйозної шкоди банку "Україна", з посиланням на ваш і Анатолія Єрмака депутатський запит було названо Державну податкову адміністрацію України. Її ж голова Микола Азаров, виступаючи через деякий час по телебаченню, заявив, що це неправда, ДПА дійсно брала позичку, але розрахувалася. Що скажете на це?
- Ось що. ДПА, що їй властиво, натурально, нахабно, по-рекетирськи наїхала на банк "Україна" ще 1997 року і вичавила з нього як позичку солідні гроші - 25 мільйонів гривень. Буцімто, щоб виплатити своїм співробітникам заробітну плату. Строк повернення кредиту - через шість місяців. Але ж повернула аж у квітні 2000 року, тобто, вважайте, через два з половиною роки. Загалом же про ставлення ДПА до банку "Україна" можна говорити й говорити, і я при нагоді багато чого розповім. Поки що тільки таке: я готую відповідні матеріали, які будуть передані Генеральній прокуратурі з вимогою притягнути керівників ДПА до кримінальної відповідальності.
- Спасибі за роз'яснення. Та ось таке ще запитання. Ну, були сили, які змушували банк "Україна" до, скажемо так, "самоїдства", підштовхували його до краху. Нехай керівництво банку виконувало волю президентської влади слухняно. Але ж були в банку спеціалісти, сумлінні працівники, які розуміли, що це значить. Чому не били вони на сполох, не протестували?
- Отут ви помиляєтесь. Чесні, порядні банківські службовці неодноразово сигналізували про неподобства і голові Нацбанку, і найвищим урядовцям, та й президенту України. Але на них не зважали. Тому, я вважаю, й це теж повинно знайти відповідну політичну і правову оцінку. Як на мене, порівняно навіть жорсткішу, аніж щодо тих, хто керував комерційними структурами і кого змушували перекачувати через себе кошти банку "Україна" на потреби виборчої кампанії президента. Бо, якщо розібратись, то й структури ці - жертви, їх, якщо хочете, теж "доїли".
- Григорію Омеляновичу, чи не бажаєте звести докупи і назвати причини банкрутства банку "Україна"?
- Це можна. Ось найголовніші:
- банку було нав'язано шкідливу для нього і небезпечну практику вкладання кредитних ресурсів, до того ж у великих розмірах, в активи (гарантії, кредити, акредитиви, цінні папери тощо), хоча було ясно: ці кредити приречені на те, що їх ніхто не поверне;
- за вказівкою високих посадових осіб банк змушений був під час парламентських і президентських виборів (1998 і 1999 рр.) видавати певним підприємствам кредити за низькими ставками (15-20 процентів), тоді як ця ставка в інших банках становила 40-50 процентів;
- окремими посадовими особами і народними депутатами під час президентських виборів банк було втягнуто у сферу політичної діяльності, тобто його організаційні структури і кошти використовувалися на підтримку Кучми, після чого чимало кредитів, які видавалися юридичним особам на підставі указів президента і постанов та розпоряджень уряду, не були повернуті;
- була також вимога Міжнародного валютного фонду: закрити банк "Україна" до 1 липня 2001 року.
- Чим же банк "Україна" не догодив тому фонду?
- Якщо вірити керівництву МВФ, то тим, що банк став настільки збитковим, що для його підтримки потрібні величезні бюджетні кошти, а надавати їх - буцімто шкодити державі.
- А наша влада що, тобто як зреагувала на цю вимогу МВФ?
- Більш ніж дивно. Гадаю, не без відома Леоніда Кучми тодішній віце-прем'єр-міністр Юрій Єхануров, міністр фінансів Ігор Мітюков, голова Нацбанку Володимир Стельмах, голова тимчасової адміністрації банку "Україна" Віктор Тополов 12 грудня 2000 року підписали Меморандум МВФ, чим фактично санкціонували закриття банку. Однак через 16 днів після цього Кабінет міністрів (прем'єр-міністр Віктор Ющенко) і Нацбанк (голова Володимир Стельмах) приймають спільну постанову, якою зобов'язують Мінагропром, Державний комітет промислової політики, Міністерство палива та енергетики, Державне казначейство, Луганську, Миколаївську, Запорізьку, Одеську, Чернівецьку та Вінницьку облдержадміністрації вжити заходів до погашення кредитів, отриманих у банку "Україна". Як бачите, одні й ті ж державні структури спершу вирішують одне, потім - друге.
- Що з цього випливає?
- Такого абсурду я ще не зустрічав. Хоча логіка в цьому є. Хитра логіка: виконуючи вимогу МВФ, банк знищують і в той же час, аби приховати це від громадськості, вдають, що його рятують. Цинізм найвищої проби.
- То які ваші плани надалі? Чим займаєтесь зараз?
- Клопотів вистачає, навіть у відпустку не пішов. Що роблю? Разом з Анатолієм Єрмаком готуємо матеріали, щоб, як тільки у вересні збереться на чергову сесію Верховна Рада, порушити питання про політичну відповідальність Леоніда Кучми. Оскільки він особисто зробив багато з того, що сприяло банкрутству банку "Україна".
Хочете, повідаю ще таке. Я нещодавно побував у Сполучених Штатах Америки і отримав там нові факти про корумпованість, тобто про причетність до злочинного світу Леоніда Кучми. Мені дали там документи, з яких випливає, що він отримав від сумнозвісного Павла Лазаренка кошти в сумі 3 мільйони 700 тисяч доларів, що можна кваліфікувати як хабар. За те, що призначав його на все вищі й вищі владні посади. Гроші ці перераховувалися на рахунки президентської телекомунікаційної компанії "Київстар", якою керує дочка президента Олена. Там же працює Юрій Туманов, рідний брат дружини президента Людмили Миколаївни. Те, про що я дізнався в Штатах, дає підстави очікувати, що незабаром Леонід Кучма може бути запрошений по справі Лазаренка як звинувачуваний. Загалом же у Кучми становище незавидне. Багато гріхів на ньому. З плівок, на які відомий майор Служби безпеки Микола Мельниченко записував розмови в президентському кабінеті, випливає, що на різних рахунках, до яких так чи інакше причетний Леонід Данилович, назбиралося понад 1 мільярд (!) американських доларів. За таких обставин, маючи совість, він легко міг би врятувати банк "Україна" - віддавши йому лише 1 мільярд гривень, це лише якісь 200 мільйонів доларів - по суті, кишенькові витрати для такої особи.
Якщо скористатися бандитським жаргоном, то наш президент і чимало з тих, ким він себе оточив, - це "кидали", майстри наживатись - і в політичному, і в економічному смислі - за чужий рахунок. Це екстра-клас фінансового розбою, від якого постраждали сотні тисяч громадян, які довірилися банку зі славними традиціями і який був, доки не опинився в руках нечестивців, одним з найбільших і найпотужніших. За таке треба відповідати. Тому ми знову порушуватимемо питання про імпічмент Леоніду Кучмі.
Вів розмову Василь ГРУЗІН.
Повідомлення відредагував Aloha - Вівторок, 08.11.2011, 19:26 |
| |
| | -
| Aloha | Дата: Вівторок, 08.11.2011, 19:29 | Повідомлення # 33
|
|
>=150
Група: Модератори
Повідомлень: 186
Статус: Offline
| Банк «Україна»: злочин хочуть приховати
18.12.2001
"Сільські Вісті", N 150
14 грудня на сесії Верховної Ради з інформацією про роботу Тимчасової слідчої комісії ВР із з’ясування причин, що призвели до кризового стану агропромбанку «Україна», виступив голова комісії народний депутат Віктор Король.
Він вважає, що банк «Україна» до краху призвела діяльність «організованого злочинного угруповання, яке функціонувало в банківській сфері». В. Король відзначив, що в цілому слідством розслідуються епізоди, за якими встановлено завдання збитків банку «Україна» на загальну суму 303 млн. 910 тис. грн. та 10 млн. 989 тис. доларів. Поява такої кількості кримінальних справ у банківській сфері засвідчує, що тимчасовій комісії «не вдалося пролити світло на дуже багато темних місць діяльності банку «Україна». Він сказав, що, на погляд комісії, це перша справа в державі, за якою судитимуть організовану злочинну групу. В. Король також навів ряд фактів і прикладів зловживань як посадовими особами банку «Україна», так і підприємствами-позичальниками.
Віктор Король знову згадав народного депутата Олександра Волкова як людину, яка «має відношення до діяльності банку «Україна». В. Король сказав, що деякі депутати вперто ігнорують запрошення прийти на засідання комісії і відповісти на запитання про деякі факти, пов’язані з їхньою причетністю до банку. Так, за словами В. Короля, депутат О. Волков систематично ухилявся від зустрічей з комісією, мотивуючи це тим, що він ніякого відношення до банку не мав і не має. «Хоча факти, виявлені комісією, свідчать про інше», — сказав В. Король. За його словами, комісія виявила офіційний документ — постанову ради банку «Україна», датовану серпнем 1999 р., про звільнення Гриджука і призначення Міхеєва головою правління банку. В. Король повідомив, що постанова була підписана головою ради банку Володимиром Сацюком, «а на ній була примітка про те», що ця постанова погоджувалася з тодішнім головою НБУ Віктором Ющенком та членом ради банку «Україна» О. Волковим. Як зауважив В. Король, «у нас є й інші дані про співпрацю В. Сацюка у період його керівництва банком з депутатом О. Волко-вим, який тепер від цієї співпраці всіляко відхрещується».
Комісія виявила причетність голови ліквідаційної комісії банку «Україна» Костянтина Русаліна «до одного з скандалів навколо банку «Україна», і тому, «враховуючи його особисту зацікавленість» у справі, вимагає звільнення К. Русаліна із займаної посади. За словами В. Короля, головою виконавчої дирекції ліквідаційної комісії банку «Україна» призначено людину, яка мала свого часу безпосереднє відношення до цього банку. Так, комісія має документ, який свідчить про те, що виробничо-комерційна фірма «Топтранс», засновниками якої є К. Русалін і Людмила Русаліна, у червні 1995 р. отримала в банку «Україна» довгостроковий кредит у розмірі 350 тис. грн. У 1998 р. виникає господарська суперечка між фірмою «Топтранс» і банком «Україна», з цього питання приймається судове рішення. Але це судове рішення оскаржується виконавчою дирекцією ліквідатора банку «Україна» в Апеляційному суді м. Києва. В. Король при цьому наголосив: «виявляється, що нинішній голова виконавчої дирекції ліквідатора банку «Україна» — пан Русалін — є одним із засновників фірми «Топтранс». Крім того, за словами В. Короля, комісія стурбована і ефективністю повернення кредитів банку «Україна», тобто тією роботою, яку проводить ліквідатор. За словами В. Короля, поки з боку К. Русаліна робиться все, щоб особи, які отримали від банку «Україна» мільйонні кредити, були не названі, а їхні борги на суму майже 1 млрд. грн. списані як безнадійні. Крім того, під час роботи цього ліквідаційного органу, наголошує В. Король, продовжується «розтранжирювання майна і коштів банку». В. Король навів факт, що станом на 1 листопада ц. р. на рахунок ліквідатора надійшло 53,8 млн. грн., але понад 2/3 — 39,5 млн. грн. — було витрачено на утримання структур самого ліквідатора банку «Україна». В. Король також зазначив, що комісія має приклади, коли дії К. Русаліна, зокрема зі знищення контрольно-ревізійного управління банку «Україна», свідчать про наявність прагнення цілеспрямовано приховати від тимчасової комісії факти злочинної діяльності керівництва банку «Україна».
|
| |
| | -
| Aloha | Дата: Вівторок, 08.11.2011, 19:31 | Повідомлення # 34
|
|
>=150
Група: Модератори
Повідомлень: 186
Статус: Offline
| 3. Матеріали за 2002р.
Фракція «Солідарність»: уроки банку «України»
14.01.2002 р.
Korrespondent.net
Голова Тимчасової слідчої комісії у справі про банкрутство банку «Україна» 11 грудня оприлюднив свої коментарі з приводу прийняття Верховною Радою 10 січня поточного року постанови "Про інформацію Тимчасової слідчої комісії ВР щодо з'ясування причин, що призвели до кризового стану банку" України ".
Про це повідомила прес-служба фракції "Солідарність" парламенту України. Самого ж Голови Тимчасової слідчої комісії у справі про банкрутство банку "Україна" Віктора Короля здивував той факт, що проти прийняття постанови проголосували фракції Верховної Ради, які активно виступають за соціальний захист населення - СДПУ та Партія "Демократичний Союз".
На думку Короля, всі пункти постанови це практичні заходи, які спрямовані на повернення грошей вкладникам банку "Україна".
Згідно з постановою передбачається:
- Звернути увагу Національного Банку України на недоліки, які існують у банківській системі Україні і підвищити відповідальність Національного банку по відношенню до долі банку "Україна" та інших комерційних банків;
- Кабінету Міністрів України активізувати роботу з повернення вкладів боржникам банку, які виникли в результаті одержання кредитів, і розглянути питання про притягнення до відповідальності міністра економіки Україна Шлапака за безконтрольність по відношенню до діяльності підлеглого міністерству ліквідатора банку України - Агентства з питань банкрутства.
- Оприлюднити список найбільших боржників банку "Україна". Цей захід вимагають застосувати як вкладники банку, так і Президент України.
- Національному банку України, Кабінету Міністрів проінформувати державні установи про небезпечність укладення угод з боржниками банку.
- Зобов'язати ліквідатора банку "Україна" - агентство з питань банкрутства раз на місяць публікувати в засобах масової інформації матеріали про ситуацію з поверненням боргів банку.
- Рекомендувати Національному банку України встановити постійний контроль за рухом коштів на накопичувальному рахунку банку.
На думку Короля, постанова повинна стимулювати правоохоронні та інші відповідні органи до завершення перевірки, яка була розпочата в 2001 році.
В Україні це буде першим прикладом того, як цивілізованим шляхом можливо вирішити кризові ситуації, які виникають в финасовой сфері, підкреслив він.
Тимчасова слідча комісія під час вивчення ситуації, яка призвела до банкрутства банку прийшла до висновку, що необхідно внести відповідні зміни до законодавства, для того, щоб надалі запобігти виникненню подібних проблем.
Ці питання будуть розглянуті на цьому тижні під час засідання комісії, після чого, як очікується, будуть внесені певні зміни до Кримінального кодексу і закон «Про банки і банківську діяльність».
|
| |
| | -
| Aloha | Дата: Вівторок, 08.11.2011, 19:37 | Повідомлення # 35
|
|
>=150
Група: Модератори
Повідомлень: 186
Статус: Offline
| БАНК «УКРАЇНИ»: РОЗПОЧАТО СТАНДАРТНА ПРОЦЕДУРА ЛІКВІДАЦІЇ
19.07.2001
"Правда.Ру"
Один з найбільших українських банків - акціонерний комерційний агропромисловий банк «Україна» - йде на дно. Національний банк відкликав його ліцензію і рекомендував іншим комерційним банкам не проводити через філії «Україна» свої платежі. Почалася, як прийнято говорити, стандартна процедура ліквідації банку. Генеральна прокуратура порушила кримінальну справу за ст. 165 КК України - «зловживання службовим становищем». Хто саме зловжив настільки, що торпедував один з системоутворюючих банків - належить з'ясувати слідству. Як уже повідомляла Правда.Ру, свою тимчасову слідчу комісію по банку «Україна» створили і парламентарії. Депутати відкинули запропонований урядом законопроект порятунку банку шляхом випуску облігацій внутрішньої державної позики і вважали за краще почати негайний пошук винних. Таке прагнення, на думку ряду спостерігачів, обумовлено насуваються парламентськими виборами. Але є й інші пояснення.
Як заявив на зустрічі з виборцями в Каневі народний депутат, один з керівників Соцпартії Станіслав Ніколаєнко, причини краху банку «Україна» лежать на поверхні. -Є три десятки фірм, які взяли кредити хто сто мільйонів, хто дев'яносто, хто п'ятдесят, - сказав він. - Взяли й не повернули. Ці люди сьогодні процвітають, ходять по Києву. А нам кажуть: знаєте що, люди постраждали, вкладники. Візьміть з бюджету, допоможіть їм. Але що означає взяти з бюджету? Це означає відібрати у вчителів, лікарів, бібліотекарів. Ми готові допомогти людям, які постраждали. Але тільки після того, як прокуратура і суд поіменно назвуть винних ...
За словами депутата, парламентська слідча комісія відразу ж зіткнулася з сильним протидією при зборі матеріалів. Комусь, мабуть, перспектива поіменного списку «фінансових кіллерів», угробивши банк, дуже не подобається. С. Ніколаєнко висловив надію, що «знаходяться в безпосередньому підпорядкуванні у президента 1 мільйон 200 тисяч чоловік (така чисельність армії, держслужбовців, податківців, міліціонерів і т.п. - А.Л.) нарешті« повинні зайнятися тими, хто розграбував «Україна».
Відмова депутатів підтримати урядовий законопроект С. Ніколаєнко пояснив тим, що «можна підтримати ідею націоналізації банку« України », але навіщо націоналізувати його разом з боргами?». У боржників банку є майно, будинки, машини, тому вони цілком у змозі повернути борги, вважає депутат.
Глава парламентської слідчої комісії Віктор Король в інтерв'ю газеті «День» позитивно оцінив факт втручання генпрокуратури в розслідування причин банкрутства банку «Україна». Він також зазначив, що комісія має в своєму розпорядженні необхідною інформацією щодо осіб, причетних до банкрутства - «залишилося тільки перевірити її об'єктивність і отримати ряд офіційних підтверджень». Попередньо комісія відзвітує перед Верховною Радою про виконану роботу вже у вересні, а 1 жовтня будуть оприлюднені остаточні результати її діяльності.
Цілком імовірно, що вони викличуть на Україну даний політичний землетрус. Адже ні для кого не секрет, що банк далеко не завжди видавав ризиковані кредити з власної волі. Уже зараз в українській пресі називаються гучні прізвища високопоставлених осіб, які нібито доклали руку до розорення банку. Але говорити що-небудь з упевненістю до завершення розслідування передчасно.
Якщо політичні наслідки краху «Україна» поки мало передбачувані, то з приводу наслідків для фінансової системи та економіки в цілому влади висловлюють стриманий оптимізм. Міністр фінансів Ігор Мітюков, до речі, сам є вкладником банку «Україна» (за його визнанням, на рахунку там знаходиться у нього 2 000 гривень), висловив жаль з приводу результатів голосування у Верховній Раді за запропонованим урядом законопроекту. Виступаючи в телепрограмі «Той самий» на УТ-1, він сказав, що не втрачає надії на повторний розгляд парламентаріями цього питання у вересні. Що до наслідків краху «Україна» для банківської системи країни, то, за словами Мітюкова, «ця система вже давно вивела свої активи з банку« Україна », мало хто з комерційних банків працював з ним на міжбанківському ринку». За даними мінфіну, не спостерігається панічних настроїв і відтоку коштів з інших банків. Якщо ж говорити про фінансову систему, то тут проблем буде більше: міністр зазначив, що цілий ряд місцевих бюджетів, не дивлячись на всі заборони, продовжували до останнього часу тримати свої кошти саме в «Україну» (часто з тієї простої причини, що інших банків там просто немає). Ці гроші тепер втрачені. Крім того, на рахунках банку, що лопнув виявилися заблоковані близько 90 мільйонів гривень, що належать сільгоспвиробникам - і це напередодні збиральної! Що до вкладів фізичних осіб, то їх обіцяють компенсувати протягом декількох місяців. За словами голови правління Національного банку України Володимира Стельмаха, коштів фонду гарантування вкладів вистачить для погашення 94% обсягів боргів «Україна» перед вкладниками - фізичними особами.
Андрій Лубенський
|
| |
| |
|
