неОфіційний сайт студентів НАСОА (ДАСОА)
Національна Академія Статистики, Обліку та Аудиту

Відповідно до чинного порядку ведення касових операцій в Україні усім підприємствам, організаціям, установам, які мають рахунки в установах банків і здійснюють касові операції з готівкою, встановлюються ліміти залишку готівки в касах.
Лімітування залишку готівки в касі означає, що підприємства можуть зберігати у своїй касі готівку на кінець кожного робочого дня лише в межах встановленого ліміту залишку готівки в касі.
Ліміт залишку готівки в касі встановлюється підприємствам установою банку щорічно протягом першого кварталу. До встановлення ліміту каси на поточний рік продовжує діяти ліміт попереднього (минулого) року.
У разі обґрунтованого звернення протягом року клієнта щодо перегляду ліміту і подання ним відповідних розрахунків встановлений раніше ліміт має бути переглянутий. Сума ліміту каси може бути уточнена, змінена з ініціативи банку.
Ліміт залишку готівки в касі для кожного підприємства (незалежно від того, перебуває чи не перебуває воно на самостійному балансі) встановлюється, як правило, комерційними банками за місцем відкриття основного поточного рахунка з урахуванням:
- режиму і специфіки роботи підприємства;
- віддаленістю підприємства від установи банку;
- розміру касових оборотів;
- встановлених банком строків і порядку здавання касової виручки (надходження) в касу банку;
- графіка заїзду інкасаторів.
Ліміти залишку готівки в касах визначаються так:
1. Для підприємств торгівлі і сфери обслуговування населення, які мають постійну грошову виручку із строками здавання її в банк щоденно наступного робочого дня (при наявності вечірньої каси та інкасації), - в розмірах, що необхідні для забезпечення нормальної роботи зранку наступного дня.
2. Для підприємств торгівлі і сфери побутового обслуговування населення, які мають постійну грошову виручку із строками здавання її в банк наступного дня (у разі відсутності вечірньої каси та інкасації), - в межах середньоденної виручки.
3. Для інших підприємств, що мають регулярні касові надходження із строками здавання їх в банк не рідше одного разу на п'ять днів, -у розмірах, що залежать від встановлених строків здавання готівкових надходжень у банк і їх одноденної суми.
4. Для підприємств, касові надходження яких мають випадковий характер, - у межах фактичних середньоденних витрат готівки на господарські цілі, крім витрат на заробітну плату, допомоги за тимчасовою непрацездатністю, премії, стипендії.
Отже, ліміти залишків готівки в касах встановлюються підприємствам за двома варіантами:
- виходячи із середньоденних находжень у каси підприємств;
- виходячи із середньоденних витрат на поточні потреби підприємства.
Торговельним та іншим підприємствам усіх форм власності і видів діяльності, які розташовані в інших, ніж їх головна організація, населених пунктах (районах тощо) і не мають відкритих у банках субрахунків, ліміти залишку готівки в касі встановлюється установою банку, в якому знаходиться (відкритий) рахунок головної організації. Якщо ж зазначені підприємства мають відкриті субрахунки, ліміти залишку готівки в касі встановлюються установами банків, до яких підприємства здають готівкову виручку. Розмір ліміту каси ці установи банків повідомляють головній організації.
Колективні сільськогосподарські підприємства самостійно визначають розміри готівки, що постійно знаходиться в їх касах. Суму ліміту каси вони кожного року у першому кварталі повідомляють обслуговуючі установи банків.
Для новостворених підприємств, які здійснюють операції з готівкою і тільки розпочинають свою діяльність, ліміт залишку готівки в касі встановлюється обслуговуючою установою банку у п'ятиденний строк після відкриття рахунка, виходячи із представлених ними розрахунків. Зазначені ліміти уточняються банком у десятиденний строк після закінчення першого місяця роботи підприємств у встановленому порядку на підставі відповідних заявок-розрахунків.
Ліміти залишку готівки в касі не встановлюються фермерським господарствам та індивідуальним підприємцям. Якщо ж фермерські господарства, крім виробництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції, займаються іншими видами діяльності в сфері торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, населення і відповідно мають магазини, кіоски, підприємства громадського харчування і побутового обслуговування ліміти залишку готівки в касі визначаються їм у встановленому порядку. Всю готівку понад встановлені ліміти залишку готівки в касі підприємства зобов'язані здавати в банк у порядку і строки, встановлені установою банку для зарахування на їх рахунки. У разі, якщо ліміт залишку готівки в касі підприємства взагалі не встановлено, вся наявна готівка в його касі на кінець дня має бути здана до банку, незалежно від причин відсутності ліміту каси.
Дотримання підприємствами лімітів залишку готівки в касі, порядку і строків здавання готівки повинно контролюватися установами банків незалежно від того, чи встановлені ці ліміти безпосередньо установами банків, чи самостійно визначені клієнтами.
В окремих випадках, коли після завершення інкасації або закінчення роботи вечірньої каси банку до каси підприємства наприкінці робочого дня надійшли значні суми готівки від здійснення господарської діяльності, в результаті чого перевищений встановлений ліміт каси, такі підприємства не пізніше наступного робочого дня (банку і клієнта) повинні здати цю готівку в касу банку. Лише при такій умові зазначені кошти не вважаються понадлімітними у день їх оприбуткування в касі підприємства.
Для встановлення підприємствам лімітів залишку готівки в касах установи банків одержують від них спеціальну заявку-розрахунок за встановленою формою. У разі неподання клієнтом у визначені строки вказаної заявки-розрахунку йому встановлюється банком ліміт залишку готівки в касі в розмірі одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян - 17 грн.
У договорах на розрахунково-касове обслуговування підприємств установи банків можуть передбачати застосування штрафних санкцій до клієнтів за неподання заявок-розрахунків на встановлення лімітів залишку готівки в касах.
Відповідальність за не встановлення лімітів залишку готівки в касах підприємств покладається на установи банків у тих випадках, коли вони безпосередньо встановлюють ці ліміти.
Встановлені ліміти залишку готівки в касі, строки здавання виручки у триденний строк від дати затвердження ліміту повідомляються установами банку кожному підприємству, якому відкритий рахунок, з видачею їх безпосередньо клієнтові під його розписку. Якщо відсутній клієнт за вказаним місцезнаходженням, не повідомив банкові своєї нової адреси, або якщо неможливо встановити фактичну адресу такого клієнта, то установа банку повідомляє про неможливість повідомити йому ліміт каси відповідний орган державної податкової адміністрації.
В окремих випадках для повідомлення клієнта про встановлені ліміти кас, порядок і строки здавання виручки за рішенням керівника банки можуть використовувати другі примірники заявок-розрахунків, які подаються в банк підприємством.

Готівкова виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) та інші касові надходження здаються підприємствами в касу банку в установленому банком порядку:
у денні та вечірні каси установ банку (самодоставка);
інкасаторам НБУ або інкасаторам комерційного банку, якщо цьому банкові в установленому порядку дозволена служба інкасації (згідно з п. 179 Інструкції НБУ з організації емісійно-касової роботи в установах банків України № 1 від 7 липня 1994 р.);
підприємствам зв'язку для переказів коштів на рахунки в установах банків.
Строки і порядок здавання виручки встановлюються установами банків за погодженням із керівництвом підприємств, виходячи із необхідності прискорення обіговості готівкових грошей і своєчасного надходження їх до кас банків:
- для підприємств, що мають постійну виручку, розташовані у місцевостях, де є установи банків, і виручка здається в банк у денні та вечірні каси, через інкасаторів (а при відсутності у місцевості установ банків - на підприємство зв'язку) - щоденно в день надходження грошей до їх кас;
- для підприємств, що мають постійну виручку і розташовані у місцевості, де є установи банків, але вони не мають вечірніх кас і централізованої інкасації, знаходяться на значній відстані від установ банку і підприємств зв'язку, - на наступний день після надходження грошей до їх каси;
- для підприємств, що мають невеликі суми виручки (які за п'ять днів не перевищують десятикратного неоподаткованого мінімуму доходів громадян) і знаходяться на значній відстані від установ банку або підприємств зв'язку, - не рідше одного разу на п'ять днів.
Готівка, що приймається від сільського населення у сплату податків, страхових платежів та інших місцевих зборів, здається місцевими органами самоврядування безпосередньо до кас банків або шляхом переказів через пошту у строки, що встановлені місцевими фінансовими органами.
У разі наявності у підприємств (підприємців) поточних рахунків у кількох установах банків здавання виручки може здійснюватися у різні установи банків, тобто як на основний поточний рахунок, так і на додаткові рахунки.
В Україні з 1998 р. відмінений порядок нормування витрачання підприємством готівки на цілі безпосередньо із грошової виручки (надходжень).
Нині готівкова виручка підприємств, у т.ч. колективних сільськогосподарських та селянських (фермерських) господарств та індивідуальних підприємців, може використовуватися ними для забезпечення поточних господарських потреб. Однак це не стосується виплат, пов'язаних з оплатою праці та виплатою дивідендів (доходу). Кошти на ці цілі підприємства (підприємці) повинні одержувати виключно з кас банків. При цьому має забезпечуватися систематична та повна сплата податків і внесення обов'язкових платежів до державних цільових фондів у порядку та строки, визначені чинним законодавством і відповідними нормативними (підзаконними) актами.

Прогнозування касових оборотів - одне із найважливіших завдань банків у їх роботі з організації готівкового обігу.
В результаті прогнозування готівкового обігу встановлюються розмір і джерела надходжень готівки до кас банків, розмір і цільове спрямування готівки, виданої із кас банків, розмір випуску грошей в обіг або вилучення їх з обігу в цілому по країні, Автономній Республіці Крим й областях. Воно здійснюється на підставі показників економічного і соціального розвитку, матеріалів аналізу динаміки звітних показників касових оборотів, прогнозних та звітних показників балансу грошових доходів та витрат населення з урахуванням основних напрямів державної грошово-кредитної політики. Порядок і форми складання балансу грошових доходів і витрат населення визначаються: звітного - Державним комітетом статистики України; прогнозного - Міністерством економіки України. Під час складання звітного балансу грошових доходів і витрат населення регіональні управління НБУ подають державним статистичним органам звітну інформацію про касові обороти банків.
Для складання прогнозів касових оборотів регіональні управління НБУ щоквартально одержують від обласних органів виконавчої влади (в т.ч. від органів статистики) такі звітні та прогнозні матеріали:
- розрахунки роздрібного товарообігу державної і кооперативної торгівлі й дані про обсяги продажу товарів за безготівковим розрахунком;
- розрахунки доходів за окремими видами платних послуг, що надаються населенню;
- фонд оплати праці;
- розрахунки про надходження страхових платежів і виплати страхових відшкодувань;
- дані про обсяги реалізації послуг зв'язку населенню;
- прогнозні розрахунки реалізації друкованих видань за передплатою, а також дані про очікувані в цьому кварталі надходження передплати готівкою;
- дані про витрати на виплату пенсій і допомог.
Для економічного обґрунтування прогнозних розрахунків регіональні управління НБУ щоквартально аналізують стан готівкового обігу в регіоні (області). У процесі такого аналізу визначаються:
- тенденції, що склалися в готівковому обігу, структура обігу;
- джерела надходжень готівки в каси банків та напрями видач її з кас банків;
- швидкість повернення готівки в каси банків;
- динаміка індексу споживчих цін;
- зміни в тенденціях економічного розвитку в регіоні;
- рівень інкасації готівкової виручки у сфері споживчого ринку;
- зміни в напрямах використання грошових доходів населення та джерел їх формування.
Розподіл квартальних прогнозів касових оборотів за місяцями установи НБУ здійснюють з урахуванням:
а) кількості днів поточного місяця та інших особливостей;
б) можливих змін (за місяцями) обсягу роздрібного товарообігу, фонду оплати праці, обсягу закупівлі продукції і продуктів її переробки (залежно від сезонності роботи окремих галузей промисловості, сільського господарства, будівництва, впливу свят та ін.);
в) строків сплати населенням податків, зборів й інших платежів;
г) часу масових відпусток робітників і службовців.
Регіональні управління прогнози касових оборотів надсилають НБУ електронною поштою за 10 робочих днів до початку кварталу. Департамент готівково-грошового обігу НБУ складає квартальні прогнози касових оборотів в цілому по країні, Автономній Республіці Крим, областях і місту Києву із щомісячним розподілом.
Комерційні банки для визначення обсягів своїх касових оборотів, їх структури, співвідношення між касовими надходженнями та касовими видатками, потреби в готівці також здійснюють прогнозування готівкового обігу й можуть використовувати при цьому методику прогнозних розрахунків касових оборотів за окремими статтями, що пропонуються для регіональних управлінь НБУ. Прогнозування комерційними банками готівкового обігу проводиться на підставі їх власних матеріалів з аналізу звітних касових оборотів та касових заявок клієнтів.
Установи комерційних банків до початку кварталу, що прогнозується, у встановлені ними строки одержують від підприємств (підприємців), що мають відкриті рахунки у цих установах банків, необхідні звітні та прогнозні матеріали (касові заявки) за встановленою формою.
Установи банків забезпечують своєчасне одержання від підприємств (підприємців) касових заявок, необхідних для складання прогнозів касових оборотів. Для цього в договорах на здійснення розрахунково-касового обслуговування вони передбачають обов'язкове надання клієнтам цих матеріалів, а при необхідності - штрафні санкції за їх неподання, що накладаються банками на клієнта.
Одержані від підприємств (підприємців) прогнозні і звітні матеріали, що необхідні для складання прогнозів касових оборотів, установами банків глибоко і всебічно вивчаються й аналізуються. Ця робота проводиться досвідченими економістами за дорученням керівника установи банку, а в великих установах банку - відділами (секторами) з готівкового обігу за участю економістів, що здійснюють кредитно-розрахункове обслуговування клієнтів.
При потребі установи банків вносять відповідні корективи й уточнення за результатами розгляду та аналізу в представлені підприємствами (підприємцями) прогнозні матеріали. Тільки перевірені й уточнені дані касових заявок підприємств включаються (приймаються) до розрахунків прогнозних касових оборотів.
Установи комерційних банків на основі даних касових заявок, власних матеріалів складають прогнози готівкового обороту за методикою НБУ (Інструкція № 4 "Про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України", затверджена постановою Правління НБУ № 335 від 13.10.1997 р.).

Основною статтею (джерелом) надходження готівкових коштів до операційних кас комерційних банків є торговельна виручка. За основу розрахунку надходження за цією статтею береться прогноз роздрібного товарообороту торговельних підприємств, включаючи товарооборот підприємств громадського харчування. При цьому як прогнозні, так і фактичні обсяги роздрібного товарообороту визначаються згідно з Інструкцією про облік роздрібного товарообороту і товарних запасів, затвердженою наказом Міністерства статистики України № 389 від 28.12.1996 р.
Крім того, при розрахунках враховується товарооборот підприємств, які не звітуються перед органами державної статистики, а саме: надходження готівкової виручки від продажу підприємствами, об'єднаннями, організаціями лісних, будівельних матеріалів та інших товарів народного споживання, які одержані за рахунок власного виробництва, товарообмінних операцій, закупівлі за кордоном, а також від продажу неліквідів, обладнання та інвентарю, що не використовуються.
Враховується також передоплата, що надходить у поточному кварталі готівкою за періодичні видання майбутнього періоду.
З одержаної загальної суми товарообороту відраховується сума виручки, що не використовується:
- продаж товарів за безготівковими розрахунками;
- вартість товарів, що продаються в кредит, за винятком сум, що сплачуються населенням готівкою;
- виручка, що використовується торговельними організаціями на закупівлю сільськогосподарської продукції та на інші цілі;
- реалізація газет і журналів через передоплату.
Зазначені елементи виручки, що не інкасуються, розраховуються на підставі річного звіту про касові обороти з урахуванням їхньої питомої ваги в роздрібному товарообороті.
Сума виручки, що не інкасується, прогнозується з урахуванням фактичного процента інкасації, аналізу його динаміки за минулий час та прогнозу товарообороту.
Розрахований на період, що прогнозується, процент інкасації торговельної виручки порівнюється з фактичним прогнозом інкасації за минулий час; аналізуються причини змін процента інкасації, їх обґрунтованість, можливості збільшення розміру інкасації торговельної виручки. Решта торговельної виручки підлягає інкасації, тобто має бути здана торговельними організаціями (підприємствами) безпосередньо в банк готівкою та розрахунковими чеками; переказана на їхні рахунки в банку через пошту; надійти на рахунки торговельних підприємств безготівковими перерахуваннями від населення в оплату за товари.
Суми торговельної виручки, що надходять розрахунковими чеками і безготівковими перерахуваннями в оплату за товари, визначаються на підставі даних за попередні періоди і здійснюваних заходів щодо розвитку цих форм розрахунків у перспективі.
При визначенні суми виручки, що надходить через підприємства поштового зв'язку, потрібно виходити із обороту тих торговельних організацій, які здають виручку цим методом, а також брати до уваги фактичний розмір цих надходжень за минулий час.
До загальної суми надходжень торговельної виручки, що інкасується, вносяться поправки на різницю в перехідній виручці на початок і кінець місяця (кварталу). При цьому сума виручки, що підлягає здаванню торговельними підприємствами на їхні рахунки в банку, в період, що прогнозується, збільшується на суму виручки торгівлі за останні дні періоду, що передує прогнозованому, і буде проведена за балансом банку у кварталі (місяці), що прогнозується, і зменшується на суму виручки від торгівлі в останні дні періоду, що прогнозується, яка буде прийнята на баланс установи банку в наступному (після прогнозованого) кварталі (місяці).
Такий розрахунок складається регіональними управліннями НБУ. За такою ж методикою він може складатися установами комерційних банків на підставі фактичних і прогнозних матеріалів торговельних підприємств - клієнтів цих банків, а також матеріалів аналізу власних касових оборотів за минулий період.

Видачі на оплату праці і прирівняні до неї виплати - основна стаття (напрям) видач готівкових грошей із кас комерційних банків.
Прогнозування розміру видачі готівки на оплату праці здійснюється регіональними управліннями НБУ з урахуванням фактичних даних про склад фонду оплати праці в цілому по регіону та його динаміки за минулий час. При цьому із загальної суми фонду оплати праці регіону виключаються суми різних безготівкових перерахувань й утримань із заробітної плати; додаються суми депонованої заробітної плати з урахуванням динаміки й аналізу фактичних даних за минулий час і суми податків, що утримується при видачі допомоги за тимчасовою непрацездатністю. До одержаної суми видачі готівки на виплату заробітної плати, включаючи премії, додають суми видачі на інші види оплати праці, що не входять до фонду оплати праці.
Суми депонованої заробітної плати визначаються з середнього їх рівня, за розрахунками в аналогічні до прогнозованого періоди минулих років, а також за останні місяці - на підставі звітності про касові обороти банків.
Суми заробітної плати, що перераховуються на вклади громадян, приймаються до розрахунку прогнозу касових оборотів на підставі аналізу динаміки вкладних операцій за минулий період з урахуванням можливих змін цієї форми розрахунків із громадянами у прогнозований період.
Прогнозні обсяги видач готівки на оплату праці коригуються на суми змін простроченої заробітної плати: при зростанні (збільшенні) простроченої заробітної плати видачі готівки з кас банків зменшуються, а при зниженні простроченої заборгованості - збільшуються. Крім того, видачі готівки на заробітну плату збільшуються на суми, що виплачуються у прогнозованому кварталі, за строками, що припадають на наступний квартал (вплив вихідних, святкових днів, інші причини), а зменшуються на суми, що виплачуються у попередньому кварталі за строками, що припадають на квартал, який прогнозується.
При розподілі видачі готівки на заробітну плату за місяцями враховується, що в четвер і п'ятницю банки здійснюють видачу готівки на виплату зарплати за строками, що припадають на суботу і неділю. Має враховуватись також видача грошей на виплату заробітної плати за строками, що припадають на святкові дні.