неОфіційний сайт студентів НАСОА (ДАСОА)
Національна Академія Статистики, Обліку та Аудиту

Перерахування сум грошових доходів фізичних осіб на рахунки по вкладах проводиться на підставі договору між підприємством і відділенням комерційного банку із стягненням комісійної винагороди за виконання цієї роботи.
Бухгалтерія підприємства складає список, у якому вказуються:
номер філії, номер рахунка по вкладу, прізвище, ім'я та по батькові вкладника і сума, що перераховується. На загальну суму списку і суму комісійної винагороди, відповідно до укладеного договору, складається доручення установі банку з вказівкою виду перерахування і періоду, за який воно проводиться.
Підприємство складає контрольні іменні списки, вказуючи в них порядковий номер заяви працівника, або закріплений за ним табельний номер чи номер пенсійного листа, прізвище, ім'я, по батькові та номер особового рахунка по вкладу. Контрольні списки складаються у двох примірниках по кожній установі комерційного банку окремо, засвідчуються підписами керівника і головного бухгалтера і відбитком печатки підприємства та направляються у відділення комерційного банку.
Відділення комерційного банку направляє у відповідну установу комерційного банку обидва примірники контрольних списків. В установі комерційного банку контролер (оператор) перевіряє правильність вказаних в списках номерів особових рахунків вкладників і одночасно на особових рахунках проставляє порядкові номери заяв або табельні номери, присвоєні працівникам, чи номери пенсійних листів. Другий примірник контрольного списку з відміткою контролера про повну перевірку повертається у відділення комерційного банку. Підставою для зарахування сум на вклади в установах комерційного банку є реєстр-ордер відповідної форми, виписаний бухгалтерією відділення комерційного банку на загальну суму доданих до реєстра-ордера списків або платіжних доручень.
При надходженні в установу комерційного банку реєстра-ордера з іменними списками (платіжними дорученнями) контролер (оператор) зараховує суму перерахування, що надійшла на особовий рахунок по вкладу, і направляє реєстр-ордер, відомість, списки (платіжні доручення) й ордери відповідної форми на зарахування у відділення комерційного банку в складі денного звіту.
Підставою для зарахування на вклади сум поштових переказів в установах комерційного банку є реєстр-ордер і повідомлення про поштові перекази.
При пред'явленні ощадкнижки, в яку не було записано кілька операцій зарахування сум на рахунок вкладника, кожна сума записується в ощадкнижці окремим рядком і виводиться залишок вкладу, який вказується тільки один раз після останнього запису сум, що належать вкладнику. За згодою вкладника запис в ощадкнижку кількох операцій зарахування може бути проведений однією загальною операцією; в цьому випадку залишок вкладу в ощадкнижці вказується цифрами і прописом. На прохання вкладника йому також може бути видана окрема довідка, де вказані всі зараховані суми.
Сума, зарахована на рахунок по вкладу, не може бути повернена установою комерційного банку підприємству, що перерахувало її, без письмової заяви вкладника.
1. Вкладник подає на підприємство заяву.
2. Бухгалтерія підприємства складає список, платіжне доручення і передає в відділення комерційного банку.
3. Відділення комерційного банку направляє список у відповідну установу комерційного банку.
4. Установа комерційного банку передає список в операційну частину.
5. Зарахування суми на вклад.
Для проведення безготівкових операцій платнику необхідно бути вкладником даної установи банку.

Безготівкові розрахунки по вкладу здійснюються тільки за письмовим розпорядженням (дорученням) власника рахунка, які є разовими і довгостроковими.
Разові і довгострокові розпорядження на списання сум із рахунків по вкладах оформляються на бланках встановленої форми, у яких повинні бити вказані:
- номер рахунка по вкладу;
- прізвище, ім'я та по батькові вкладника;
- номер поточного рахунка організації, на користь якої перераховуються кошти, її назва та ідентифікаційний код;
- назва обслуговуючого банку;
- вид платежу;
- період платежу;
- номер особового рахунка платника в організації - одержувача платежу;
- сума платежу;
- дата здійснення платежу.
Разове розпорядження складається з двох частин - "Доручення вкладника" та "Повідомлення". Зворотна сторона "Доручення вкладника" замінює ордер на списання сум із вкладного рахунка, а "Повідомлення" призначається організації, на користь якої списується платіж. Довгострокове розпорядження вкладник оформляє власноручно.
Працівник установи банку, відповідальний за виконання довгострокових доручень вкладників, у день строку платежу слідкує за своєчасним їх оформленням та проведенням:
- на підставі довгострокового доручення заповнює разове доручення окремо за кожним видом платежу;
- проводить операцію списання по особовому рахунку вкладника, вказує вид платежу і дату здійснення операції;
- проставляє на звороті "Доручення" разового розпорядження залишки по вкладу та процент після списання платежу;
- виконує операцію списання згідно з технологією, яка використовується для оформлення операцій по вкладних рахунках фізичних осіб.
При разовому списанні вкладник самостійно заповнює бланк разового доручення, в якому обов'язково вказує свою адресу. Отримавши заповнене доручення, працівник установи банку перевіряє його, звіряє підпис зі зразком підпису і виконує операцію, аналогічну з довгостроковими розпорядженнями.
Після закінчення операційного дня контролер виводить суми списання із вкладів по видах платежів:
- сплата за товари;
- квартирна плата і комунальні послуги;
- інші списання за послуги нетоварного характеру;
- платежі в бюджет (збори, штрафи, податки).
Відомості про операції зі списання сум із рахунка по вкладу, які проведені за довгостроковими дорученнями вкладника, записуються в ощадну книжку при першому її поданні або надаються вкладникові у вигляді виписки по рахунку. За згодою вкладника кілька операцій можуть бути записані в ощадну книжку загальною сумою.
При наданні вкладником доручення на перерахування суми на користь організації, поточний рахунок якої знаходиться в даній установі банку, на суму, яка списується по вкладу, складається разове доручення, виписується меморіальний ордер на зарахування і сума зараховується на поточний рахунок організації в установленому порядку. В цьому випадку повідомлення разового доручення приєднується до поточного рахунка і додається до виписки.

Шукаю:
Тиркало «Банківська справа (2000)» Предмет «Банківська справа»
Розрахунки розрахунковими чеками

Чек - грошовий документ встановленої форми що містить беззаперечне письмове розпорядження власника рахунка (клієнта) банкові, який обслуговує його, сплатити певну суму грошей пред'явникові чека або іншій вказаній у чеку особі.
Розрахункові чеки, які використовуються фізичними особами при здійсненні операцій, виготовляються самими банками. Їх облік ведеться окремо від чекових книжок.
Банк-емітент без видачі чекової книжки може видати на ім'я чекодавця (фізичної особи) один або декілька розрахункових чеків на суму, що не перевищує залишок коштів на рахунку чекодавця, або на суму, що внесена готівкою.
Строк дії розрахункового чека, який видається для разового розрахунку фізичній особі, - три місяці. Чек включає:
а) назву "розрахунковий чек";
б) прізвище, ім'я, по батькові чекодавця, дані його паспорта або документа, що його замінює, та номер його рахунка;
в) назву банку-емітента і його номер МФО;
г) ідентифікаційні номери;
д) назву чекотримача;
е) число, місяць та рік складання чека, місце складання чека;
є) підпис чекодавця.
Чек приймається чекотримачем в оплату безпосередньо від чекодавця, на ім'я якого виписаний документ, що підтверджує отримання ним товарів, виконаних робіт і наданих послуг.
За бажанням фізичної особи розрахунковий чек може бути .виписаний на ім'я іншої особи, яка в цьому разі стає власником чека. Видача розрахункових чеків на пред'явника не проводиться. У випадку розрахунків фізичних осіб із підприємствами торгівлі та послуг розрахунковим чеком дозволяється отримання чекодавцем здачі із суми чека готівкою, але не більше двадцяти відсотків від суми чека. Якщо сума здачі більша, ніж двадцять відсотків від суми чека, чекодавець має звернутися до установи відповідного банку для переоформлення чека. Невикористаний розрахунковий чек власник може повернути до банку, що його видав, для зарахування суми на свій рахунок, або обміняти чек на готівку.
Для отримання фізичною особою чекової книжки чекодавець подає банку-емітенту заяву в одному примірнику.
У разі розрахунку фізичною особою розрахунковим чеком працівник підприємства торгівлі або послуг на зворотній стороні чека ставить свій штамп і календарний штемпель, підписує його і робить відмітку у відомості про прийняті до оплати розрахункові чеки.
Чек, оформлений із порушенням, до оплати не приймається.
1. Чекодавець вносить готівку або списує суму з рахунку.
2. Банк-емітент видає чек.
3. Чекодавець пред'являє чек для оплати за товари, послуги чи отримує готівку.
4. Чекотримач пред'являє чеки разом із реєстром в обслуговуючий банк.
5. Банк чекотримача пересилає чеки і реєстр у банк-емітент
6. Банк-емітент перераховує кошти в банк чекотримача.
7. Банк чекотримача зараховує кошти на рахунок чекотримача.
У разі пред'явлення до установи банку дефектного чека, який був прийнятий до оплати підприємством торгівлі або послуг, установа банку робить запит по каналах зв'язку установі банку, яка виписала чек. Дефектний чек до отримання підтвердження залишається на руках у його власника. Отримавши відповідь, працівник установи банку може дооформити чек (поставити печатку, підписи тощо), або виписати новий.

Комерційні банки виконують доручення вкладників про переказ вкладів (повністю або частково), а також готівки в інші установи комерційних банків для зарахування на рахунки по вкладах, або для видачі готівки через внутрішню банківську платіжну систему. За виконання переказів вкладів, залежно від терміну зберігання та суми готівки, стягується плата в розмірі, установленому комерційним банком.
Установи комерційних банків здійснюють тільки іменні перекази.
Заява на переказ відповідної форми складається та підписується вкладником, його представником, спадкоємцем або особою, яка вносить готівку для переказу її в іншу установу комерційного банку.
При переказі з однієї установи комерційного банку кількох своїх вкладів вкладник може скласти одну загальну заяву про переказ із вказуванням у ній номера рахунка та суми кожного переказаного вкладу.
Вкладнику надається право дати установі комерційного банку, де зберігається його вклад, доручення на тривалий час про переказ із цього вкладу певних сум; такі перекази можуть виконуватися як на ім'я самого вкладника, так і на ім'я інших вказаних ним осіб. Строк дії доручення встановлюється комерційним банком.
Заява про переказ із вкладу сум протягом тривалого часу складається на бланку відповідної форми, в якому вказуються строки виконання переказу. Заява складається в двох примірниках, один із яких установа комерційного банку передає у бухгалтерію свого відділення для здійснення контролю. На підставі другого примірника заяви контролер (оператор) заповнює довгострокове доручення вкладника.
Довгострокові доручення вкладників зберігаються підібраними за строками виконання; до них приєднуються другі примірники заяв встановленої форми. Періодично контролер (оператор) повинен переглядати довгострокові доручення вкладників і слідкувати за своєчасним переказом вказаних сум.
Заява про переказ вкладу може бути представлена в установу комерційного банку, де ведеться особовий рахунок по цьому вкладу, або в установу комерційного банку, в яку повинен бути переказаний вклад, чи в одне з відділень комерційного банку, якому підпорядковані установи комерційного банку.
Разом із заявою про переказ частини або всієї суми вкладу повинна бути подана ощадкнижка.
Одержавши із бухгалтерії заяву про переказ вкладу з розрахунком, проведеним по документах наступного контролю, контролер (оператор) установи комерційного банку, де ведеться особовий рахунок вкладника, записує в особовому рахунку номер установи комерційного банку, в яку переказується вклад, при переказі вкладу на ім'я іншої особи - прізвище та ініціали особи, при переказі частини вкладу - суму переказу, суму утриманої із вкладу плати за переказ, новий залишок вкладу, відсотки, які відраховуються, і новий залишок відсотків; при переказі всього вкладу - відсотки, що відраховуються, залишок відсотків, суму перерахованих відсотків, залишок вкладу разом із нарахованими відсотками, суму утриманої плати за переказ і суму, що переказується, а потім робить відмітку про закриття вкладу.
При одержанні із бухгалтерії реєстра-ордера встановленої форми з додатком до нього платіжного доручення контролер (оператор) зобов'язаний впевнитися в наявності на реєстр-ордері дозвільних написів і підписів керуючого та головного бухгалтера відділення комерційного банку і дати дозвіл на зарахування суми, а на платіжному дорученні - дати складання реєстра-ордера і підпису особи, яка його склала.
Якщо в платіжному дорученні вказано, що на ім'я вкладника необхідно відкрити новий рахунок, контролер (оператор):
- відправляє його у встановленому порядку;
- записує в особовому рахунку прізвище, ім'я та по батькові вкладника, номер реєстра-ордера і платіжного доручення, номер установи комерційного банку, звідки надійшов переказ, дату зарахування переказаної суми на вклад, переказану суму;
- нараховує на переказану суму відсотки з дати, вказаної в особовому рахунку;
- робить у платіжному дорученні і на реєстрі-ордері відмітку про зарахування суми на вклад, вказує дату й підписує ці записи;
- направляє реєстр-ордер, платіжне доручення й ордер встановленої форми в складі звіту в відділення комерційного банку.
При першій явці вкладника контролер (оператор) упевнюється в особі вкладника за пред'явленим ним паспортом, дані якого записує на повідомленні відповідної форми, забирає в нього квитанцію встановленого зразка (якщо вона видавалась), дооформляє особовий рахунок, відкритий із зарахування проведеної суми, й алфавітну картку відповідної форми, виписує ощадкнижку, записує в ній операцію в тому ж порядку, що і в особовому рахунку.
Особа, яка подала заяву про переказ, може дати протягом місяця з дня оформлення заяви письмове доручення про його відміну.

Одним із основних напрямків НБУ сьогодні є утворення національної системи масових електронних платежів населення за товари та послуги (СМЕП).
Національна система масових електронних платежів -це система безготівкових розрахунків, при якій розрахунки за товари та послуги здійснюються за допомогою банківських платіжних карток.
Платіжна картка - документ на носії електронної інформації у вигляді пластикової картки, що випускається кредитно-фінансовими установами. Документ дає можливість його пред'явникові одержувати без оплати у готівковій формі товари та послуги, в тому числі послуги з одержання через банківські установи готівки, та підтверджує особам, які надають ці товари та послуги, що оплата їх вартості буде здійснена з рахунків у банківських установах.
Механізм здійснення операцій із банківськими платіжними картками регулюється певною законодавчою і нормативною базою. Основними документами, що регламентують порядок використання банківських платіжних карток у вітчизняній економіці, є: "Положення про порядок здійснення бухгалтерських операцій з банківськими платіжними картками національної системи" (затверджено постановою Правління НБУ № 353 від 30.12.1996 р.), "Положення про систему захисту електронної інформації до системи масових електронних платежів населення за товари та послуги в Україні" (затверджено постановою Правління НБУ № 353 від 30.12.1996 р.).
Для здійснення операцій із платіжними картками Національної системи необхідно одержати ліцензію (дозвіл) НБУ.
Учасниками системи є:
- тримачі (власники) карток - фізичні особи;
- підприємства торгівлі та побутового обслуговування населення, в яких встановлено платіжні термінали;
- кредитно-фінансові установи (банк-емітент, банк-еквайр, розрахунковий банк).
Платіжний термінал - електронний пристрій, за допомогою якого здійснюється авторизація платіжної картки та основні операції з оформлення оплати вартості товарів та наданих послуг.
Авторизація - надання дозволу на обслуговування тримача платіжної картки.
Банк-емітент - установа банку, яка випускає в обіг платіжні картки.
Банк-еквайр - комерційний банк, який підписує угоду з торговельними підприємствами на обслуговування карток, здійснює первинну обробку трансакцій та бере на себе проведення з торговцями усього спектра операцій із картками, а саме: перерахування на поточні рахунки коштів за товари та послуги, сортування і розсилання квитанцій, розповсюдження стоп-листів.
Трансакція - інформація в електронній формі про окрему операцію, здійснену з використанням платіжної картки (завантаження та дозавантаження картки, одержання готівкових коштів, оплата товарів і наданих послуг та ін.).
Завантаження (дозавантаження) картки - внесення інформації на платіжну картку про наявність коштів.
Розрахунковий банк - банківська установа, в якій інший банк-учасник платіжної системи (переважно банк-емітент) відкриває спеціальний рахунок для здійснення розрахунків за допомогою платіжних карток.
Банк-емітент видає картку клієнтові після ретельної перевірки його фінансового стану та оцінки кредитоспроможності; відкриває власникові картки спеціальний рахунок, на якому враховуються всі операції з карткою; регулярно надсилає клієнтові виписку із зазначенням сум платежів і розміру заборгованості, сум і термінів погашення; стягує комісію і відсотки згідно із встановленим тарифом; зобов'язується сплачувати рахунки торговельного підприємства за покупки, зроблені з використанням карток, за вирахуванням платіжного збору (дисконту).
Види банківських пластикових карток: "Електронний гаманець", "Електронний чек", дебетна картка.