неОфіційний сайт студентів НАСОА (ДАСОА)
Національна Академія Статистики, Обліку та Аудиту

Під ліквідністю комерційного банку розуміють можливість і здатність банку забезпечувати безперебійне і своєчасне виконання законних грошових вимог і своїх фінансових зобов'язань перед вкладниками і кредиторами.
НБУ встановив для обов'язкового виконання комерційними банками три нормативи ліквідності.
Нормативи ліквідності для КБ, що доводяться НБУ.
Норматив миттєвої ліквідності - співвідношення суми коштів на кореспондентському рахунку та в касі до поточних зобов'язань.
Нормативи загальної ліквідності - відношення загальних активів до загальних зобов'язань банку.
Норматив співвідношення високоліквідних активів до робочих активів банку - характеризує частку високоліквідних активів у робочих активах і розраховується, як їх співвідношення.

Максимальний розмір ризику на одного позичальника.
Максимальний розмір ризику на одного позичальника відображає співвідношення сукупної заборгованості одного позичальника до капіталу банку і відображає рівень диверсифікації кредитних вкладів, а разом із цим - рівень ризику втрати ліквідності при невиконанні зобов'язань окремими позичальниками.
Загальна сума зобов'язань будь-якого позичальника (фізичної чи юридичної особи, в тому числі банку) перед банком у результаті надання останнім одного або кількох кредитів не має перевищувати 25% капіталу банку.
Позичальники, які мають спільних засновників, акціонерів (учасників), загальна частина яких у статутному фонді підприємства перевищує 35%, враховуються у розрахунку, як один позичальник.
Двоє або більше позичальників вважаються одним позичальником при розрахунку нормативу у тому разі, коли:
1) позичальники контролюються третьою особою (крім державних підприємств), що володіє не менше ніж 35% статутного фонду кожного позичальника;
2) позичальники є споріднені особи, як це визначено інструкцією НБУ №10;
3) одним позичальником є фізична особа (особи), а іншим позичальником (позичальниками) - юридична особа (особи), на яку (яких) фізична особа має значний вплив, згідно з термінологією, викладеною НБУ №10 у частині "асоційована компанія" (підприємства);
4) кредитні кошти, що надані одному позичальнику (чи групі позичальників) від комерційного банку, використовуються таким позичальником (групою позичальників), як кредитні ресурси для третьої особи, яка є клієнтом того ж банку;
5) передбачене джерело погашення кредиту всіх позичальників співпадає, і жоден з них не має іншого джерела доходу для повного погашення заборгованості за наданим кредитом.
Норматив "великого" кредитного ризику Максимальний розмір "великого" кредитного ризику встановлюється, як співвідношення сукупного розміру великого кредитного ризику до капіталу комерційного банку.
Максимальне значення нормативу не має перевищувати 8-кратного розміру капіталу банку.
Якщо сума всіх "великих" кредитів перевищує 8-кратний розмір капіталу не більше ніж на 50%, то вимоги до платоспроможності подвоюються (16%), якщо ж перевищує більше ніж на 50%, то вимоги потроюються, тобто значення показника платоспроможності банку має бути не меншим ніж 24%.

Шукаю:
Тиркало «Банківська справа (2000)» Предмет «Банківська справа»
Контроль НБУ за дотриманням і показників діяльності комерційних банків. Санкції

Розрахунок економічних нормативів банками проводиться на підставі щоденних балансів. При цьому звітними вважаються економічні нормативи, які розраховані:
1) на конкретну встановлену дату;
2) за щоденними розрахунками;
3) за формулою середньозваженої.
Контроль за дотримання економічних нормативів капіталу банку відбувається один раз на рік.
Штрафні санкції за порушення нормативів платоспроможності, достатності капіталу банку, ліквідності розраховуються як середньоарифметична величина за місяць.
Штрафні санкції за порушення нормативів максимального розміру ризику на одного позичальника, максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру, максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерами, відкритої валютної позиції застосовуються у кожному випадку порушення та контролюються щоденно.
Заходи впливу за порушення економічних нормативів до комерційних банків застосовуються регіональними управліннями НБУ. При цьому вони обов'язково щоразу погоджуються з управлінням контролю економічних нормативів департаменту безвиїзного нагляду НБУ.

Кредитні операції банків здійснюються на основі положення НБУ "Про кредитування" (вересень 1995 р.).
До основних умов банківського кредитування відносять:
1. Операції проводяться тільки в межах вільних кредитних ресурсів у національній або іноземній валюті.
2. Банки виходять із необхідності поєднання своїх інтересів з інтересами вкладників та держави.
3. Для забезпечення власної стійкості операції проводяться з дотриманням встановлених НБУ економічних нормативів. Про видачу кредитів у іноземній валюті обов'язково повідомляється НБУ.
4. Рішення про умови та порядок надання кредиту приймається колективно і визначається правилами банку.
5. Кредити надаються тільки право- та кредитоспроможним позичальникам, які мають власні оборотні кошти і самостійний баланс.
6. Позики видаються на забезпечення потреб сфери виробництва і сфери обігу, фізичним та юридичним особам незалежно від форми власності й організаційної будови.
7. Всі питання у кредитних взаємовідносинах будуються на договірній основі тощо.
Забороняється надання кредитів на такі цілі:
- покриття збитків від господарської діяльності позичальників;
- формування статутних фондів;
- погашення раніше отриманих позик;
- придбання цінних паперів інших підприємств і організацій;
- без відповідного забезпечення, крім випадків надання бланкових кредитів.

Кредитний механізм - сукупність взаємопов'язаних прийомів та способів, що забезпечують реалізацію на практиці об'єктивних функцій кредиту як економічної категорії та дотримання принципів кредитування.
Основними елементами кредитного механізму є:
1. Суб'єкти кредитування.
2. Об'єкти кредитування.
3. Форми кредитування.
4. Механізм надання чи погашення позик.
5. Система формування кредитних ресурсів та їх резервування.
6. Система формування та використання резервів із відшкодування можливих втрат від кредитної діяльності.
7. Економічний контроль та банківський нагляд за ходом та результатами кредитної діяльності.
Суб'єкти кредитування - особи, які беруть участь у процесі кредитування. Для отримання кредиту клієнт подає до банку такі документи:
- заяву;
- фінансово-економічну інформацію;
- форми бухгалтерської звітності;
- показники дебіторської та кредиторської заборгованості;
- розрахунок економічної окупності об'єкта;
- відомості про спосіб забезпечення позики та ін.
Оцінка фінансового стану позичальника проводиться за такими показниками:
- обсяг реалізації продукції;
- прибутки і збитки;
- рентабельність;
- ліквідність активів;
- рух грошових коштів, стан рахунків;
- собівартість продукції;
- ліквідність, оцінка забезпечення та ін.
Об'єкти кредитування - певна частина вартості виробничих оборотних фондів та фондів обігу, основних виробничих фондів, яка формується за рахунок банківського кредиту.
До основних об'єктів кредитування можна віднести:
1. Додаткові потреби в коштах для оплати товарно-матеріальних цінностей і створення запасів для нормального режиму роботи.
2. Сезонні та несезонні затрати виробництва й обігу.
3. Потребу в додаткових коштах в зв'язку з тимчасовим їх замороженням.
4. Потребу для здійснення інвестицій в основні фонди.
Сучасна банківська практика використовує посуб'єктний метод кредитування, тобто на перше місце ставиться клієнт, надається перевага персональному підходу до позичальника.